Україна активніше працює над розширенням експорту м’ясної продукції, зокрема свинини, на азійські ринки. Одним із ключових напрямів наразі є Сінгапур, де триває процес відкриття доступу для українських виробників та проходження ними необхідної акредитації.
Поштовхом до цього стали переговори між українською стороною та Агентством безпечності харчових продуктів Сінгапуру, під час яких сторони узгодили подальші кроки співпраці. Це свідчить про поступове просування переговорного процесу та формування більш системної взаємодії між регуляторами двох країн. Для українських експортерів це означає появу нових можливостей у регіоні, який характеризується високими вимогами до якості та безпечності харчової продукції.
Робота над відкриттям ринку передбачає не лише погодження ветеринарних вимог, а й перевірку виробничих потужностей, систем контролю якості та простежуваності продукції. Саме ці критерії є визначальними для виходу на ринки Південно-Східної Азії, де значну увагу приділяють безпечності харчових продуктів і дотриманню міжнародних стандартів.
Сергій Ткачук повідомив, що Україна вже має досвід співпраці із Сінгапуром, адже на сьогодні погоджено 5 форм ветеринарних сертифікатів для експорту різних категорій продукції, зокрема термічно оброблених і консервованих м’ясних виробів, м’яса птиці та продукції з нього, столових яєць, яєчних продуктів і кормів для домашніх тварин. За його словами, останній із таких сертифікатів був узгоджений ще у 2022 році, після чого Україна продовжила активізувати роботу не лише із Сінгапуром, а й з іншими країнами Азії.
Вихід на ринок Сінгапуру є стратегічно важливим кроком, оскільки ця країна виступає своєрідним логістичним і торговельним хабом регіону. Успішна акредитація українських підприємств може спростити доступ і до інших ринків Південно-Східної Азії, де спостерігається стабільний попит на імпортну м’ясну продукцію.
У профільному відомстві також відзначили, що результати робочого візиту підтверджують конкурентоспроможність української продукції на міжнародному рівні. Це відкриває перспективи для подальшого розширення географії експорту, особливо в умовах необхідності диверсифікації зовнішніх ринків та посилення позицій українських виробників у глобальній торгівлі.
