У Києві 24 березня відбувся Всеукраїнський рибогосподарський форум, присвячений трансформації галузі та її підготовці до функціонування за європейськими правилами. Подія зібрала широке коло учасників — від народних депутатів і представників уряду до бізнесу, науковців, галузевих об’єднань та міжнародних партнерів. Основною темою обговорення стали результати вже запущених змін, а також подальші кроки, необхідні для інтеграції українського рибного сектору до ринку ЄС.
Учасники заходу наголосили, що галузь має значні перспективи розвитку. Йдеться не лише про збільшення обсягів вилову чи розширення аквакультури, а й про формування прозорого ринкового середовища. Створення зрозумілих і стабільних правил гри є ключовим фактором для залучення інвестицій і розвитку підприємництва у цій сфері. Саме такі цілі закладені в реформу, яка реалізується з 2022 року і включає гармонізацію законодавства з нормами ЄС, спрощення регуляторних процедур, впровадження цифрових інструментів і підвищення конкурентоспроможності виробників.
Перші результати вже фіксуються на практиці. Зокрема, цифрова система еРибальство дала змогу забезпечити додаткові надходження до бюджету на рівні близько 170 млн грн. Це свідчить про ефективність переходу до електронного управління, яке мінімізує людський фактор, зменшує тіньові схеми та підвищує контроль за використанням водних біоресурсів. Водночас подібні інструменти є стандартом для країн ЄС, де простежуваність походження продукції та прозорість операцій є обов’язковими.
«Запровадження європейських вимог у рибному господарстві має дати галузі не лише нові правила, а й нові можливості. Йдеться про зростання виробництва, розвиток внутрішнього ринку та посилення позицій українських виробників. Досягти цього можна лише через постійний діалог держави, бізнесу, науки, профільних асоціацій та міжнародних партнерів», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Цифровізація стала однією з ключових тем обговорення. Вона розглядається як інструмент дерегуляції, відкритого доступу до ресурсів і зниження корупційних ризиків. Завдяки електронним сервісам поступово змінюється модель взаємодії між державою та бізнесом, а також створюється база для повної простежуваності руху водних біоресурсів — від вилову до реалізації. Це особливо важливо в контексті євроінтеграції, адже відповідність таким стандартам є обов’язковою умовою виходу на європейські ринки.
Представники ЄС також підкреслили значення прозорих механізмів управління. За їх оцінкою, саме відкритість процедур і цифрові рішення формують довіру інвесторів і партнерів, що є необхідною умовою для розвитку галузі.
Окрему увагу приділили запуску експериментального проєкту еІнспектор, який має змінити підходи до роботи рибоохоронних служб. Його впровадження передбачає створення системи контролю за діяльністю інспекторів, що дозволить підвищити підзвітність, мінімізувати зловживання та запровадити сучасні методи моніторингу.
Як зазначив голова Держрибагентства Ігор Клименко, впровадження цифрових інструментів контролю, зокрема модуля еІнспектор, не лише наближає українські правила до європейських, а й формує нову систему, де прозорість і підзвітність стають основою для запобігання корупції та ефективного захисту водних ресурсів.
Важливим напрямом реформування також залишається створення конкурентного ринку. За словами голови парламентського аграрного комітету Олександра Гайду, державна політика у цій сфері спрямована на забезпечення рівного доступу до ресурсів, встановлення зрозумілих правил для бізнесу та належний контроль за їх дотриманням.
У ході панельних дискусій учасники окреслили подальші кроки, серед яких адаптація законодавства до вимог ЄС, розвиток аквакультури як перспективного напрямку, підвищення інвестиційної привабливості галузі та поглиблення співпраці з міжнародними партнерами. Україна має значний водний ресурсний потенціал — річки, водосховища, прибережні території, що створює можливості для розвитку як промислового рибальства, так і вирощування риби у штучних умовах.
Організацію форуму забезпечили Міністерство економіки та Держрибагентство за підтримки європейської ініціативи EU4SmallFarms і у співпраці з Офісом ефективного регулювання BRDO. Така взаємодія держави та міжнародних партнерів є важливою складовою впровадження реформ і наближення галузі до стандартів Європейського Союзу.
