В Україні розпочинається новий етап трансформації системи меліорації, що має змінити підходи до управління водними ресурсами в аграрному секторі. Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності», який уже відображено у парламентській базі.
Документ передбачає суттєве оновлення підходів до організації водного господарства, зокрема у сфері гідротехнічної меліорації. Йдеться про поступову відмову від застарілої системи управління, яка формувалася ще десятиліттями раніше, та перехід до більш сучасної моделі. У межах змін передбачено створення державних некомерційних підприємств, які виконуватимуть функції операторів меліоративної інфраструктури.
Такі оператори мають забезпечити більш ефективне управління об’єктами, що включають зрошувальні та дренажні системи. Водночас важливим елементом нової моделі стане залучення водокористувачів до контролю за їхньою діяльністю через наглядові ради. Це відповідає загальноєвропейській практиці, коли кінцеві споживачі послуг мають вплив на прийняття рішень у сфері управління ресурсами.
Необхідність реформування меліорації в Україні пов’язана з низкою факторів, серед яких кліматичні зміни, зростання періодів посухи та нерівномірний розподіл опадів. У багатьох регіонах, особливо південних, ефективне зрошення є критично важливим для стабільного вирощування сільськогосподарських культур. Водночас значна частина інфраструктури потребує модернізації через фізичне зношення.
Реалізація положень закону має створити умови для:
-
залучення приватного капіталу до відновлення та розвитку меліоративних систем;
-
зменшення бюджетного навантаження на утримання гідротехнічної інфраструктури;
-
підвищення прозорості та результативності управління об’єктами;
-
активнішого залучення користувачів води до процесів управління;
-
скорочення втрат водних ресурсів і витрат енергії, а також зниження екологічного навантаження.
З огляду на значення меліорації для аграрного виробництва, впровадження нових підходів може стати одним із ключових чинників підвищення продуктивності сільського господарства. Окрім цього, ефективніше використання водних ресурсів є важливим елементом адаптації до сучасних кліматичних викликів і забезпечення продовольчої безпеки країни.
