Збільшення транзиту української аграрної продукції через сусідні країни супроводжується невдоволенням місцевих учасників ринку. У Молдові та Румунії фермери й трейдери звертають увагу на умови перевезення українського зерна та його вплив на власну логістику.
У Молдові аграрна асоціація «Сила фермерів» виступила проти чинних умов залізничного транзиту українських вантажів. Організація вимагає переглянути 50-відсоткову знижку на такі перевезення, про яку Київ і Кишинів домовилися 12 серпня на тлі проблем із роботою українських портів.
Представники асоціації пов'язують ситуацію з ризиками для експорту молдовської аграрної продукції. Вони нагадують, що подібні труднощі з логістикою та митним оформленням уже виникали у 2022–2023 роках. Якщо до 21 серпня влада не продемонструє прогресу у вирішенні питання, фермерська організація допускає проведення масових протестів.
Позиція молдовської влади при цьому полягає у необхідності пошуку компромісу. Президентка Молдови Мая Санду закликала враховувати потреби сусідньої України, але водночас не створювати умов, які можуть негативно позначитися на місцевому аграрному секторі.
Проблеми з перевезенням українського зерна фіксують і в Румунії. Тамтешні трейдери повідомляють про пріоритет української продукції під час залізничних перевезень у напрямку порту Констанца.
За їхніми даними, транспортні потужності на маршрутах із Сірету та північно-східних районів Румунії заброньовані під перевезення української агропродукції. Для місцевих виробників це створює додаткові логістичні труднощі, оскільки використання автомобільного транспорту в такій ситуації економічно менш вигідне. За оцінками трейдерів, перехід на автоперевезення може збільшувати логістичні витрати приблизно вдвічі.
Водночас обсяги українського транзиту через Молдову продовжують зростати. За січень–липень 2026 року перевезення через українсько-молдовські залізничні пункти пропуску збільшилися на 35% і досягли 1,51 млн тонн.
Зростання транзитних потоків відбувається в умовах обмежених можливостей української портової інфраструктури. Через це значення сухопутних маршрутів через сусідні країни для переміщення аграрних вантажів залишається високим, однак одночасно посилюється конкуренція за доступні транспортні потужності.
