Війна та дефіцит працівників поступово змінюють підхід українських аграріїв до оновлення машинно-тракторного парку. Господарства дедалі частіше роблять вибір на користь продуктивнішої та технологічнішої техніки, навіть якщо її придбання потребує більших інвестицій.
За словами генерального директора Väderstad Україна Віталія Філатова, саме нестача персоналу, зокрема пов’язана з мобілізацією, стала одним із чинників зростання попиту на машини з високою продуктивністю та широким набором технологічних функцій.
Ця тенденція позначається і на середній вартості техніки, яку продає компанія. За словами керівника Väderstad Україна, покупці дедалі частіше обирають дорожчі моделі, оскільки для них важливими стали не лише ціна придбання, а й можливість виконувати більший обсяг робіт, забезпечувати точність та підтримувати якість обробітку ґрунту і сівби.
Зміна структури попиту почалася ще у 2022 році. Попри складну економічну ситуацію та воєнні ризики, агровиробники не завжди орієнтуються на найдешевші рішення. В умовах обмеженого кадрового ресурсу продуктивність техніки стає одним із важливих факторів під час ухвалення рішення про купівлю.
Філатов пояснює це також специфікою аграрного бізнесу. Сільське господарство залишається одним із ключових джерел валютної виручки України, тому господарства, які мають відповідні надходження, можуть спрямовувати кошти на придбання основних засобів.
Водночас зростання середнього чека не означає повернення ринку до довоєнних показників за кількістю проданих машин. Väderstad Україна планує поступово наблизитися до обсягів, запланованих до повномасштабного вторгнення. На 2022 рік компанія розраховувала реалізувати 500 машин на рік.
Станом на червень було продано 310 одиниць техніки. За підсумками року компанія очікує отримати близько €55 млн доходу, водночас орієнтир у 500 машин залишається актуальним.
Таким чином, нинішня структура попиту формується не лише під впливом фінансових можливостей аграрних підприємств. Для господарств важливо компенсувати нестачу працівників за рахунок продуктивності машин, автоматизації та точнішого виконання польових операцій.
Для сільгоспвиробників це означає необхідність оцінювати техніку не тільки за ціною придбання, а й за її здатністю виконувати більший обсяг робіт за обмежених кадрових ресурсів. Саме тому дорожчі технологічні рішення займають дедалі помітніше місце у структурі продажів.
