Українські ягідні господарства дедалі більше орієнтуються на зовнішні ринки. Однією з причин такого переорієнтування стало скорочення внутрішнього споживання, через що виробники намагаються реалізовувати більшу частину врожаю за межами країни.
Найважливішим напрямом для української ягоди залишається Європейський Союз. Водночас упродовж останніх років виробники поступово розширюють географію продажів і зміцнюють позиції на ринку США.
Про тенденції в ягідному секторі йшлося у сюжеті «Факти ICTV». Президентка асоціації «Ягідництво України» Ірина Кухтіна зазначила, що конкурентоспроможність української продукції на зовнішніх ринках значною мірою забезпечується її ціною. За її оцінкою, скорочення місткості внутрішнього ринку стало додатковим стимулом для підприємств збільшувати експортні поставки.
Американський напрям також поступово стає більш стабільним для українських виробників. За останні три роки постачання української ягідної продукції до США стали регулярнішими, що свідчить про розширення присутності вітчизняних підприємств на цьому ринку.
Найбільш помітними експортними товарами залишаються продукти, які можна транспортувати та зберігати протягом тривалішого періоду. Серед них:
- заморожена малина;
- дикоросла чорниця;
- свіжа лохина.
Заморожена продукція має важливе значення для експорту, оскільки її реалізація не настільки жорстко прив'язана до короткого періоду зберігання свіжих ягід. Водночас українські виробники продовжують працювати і в сегменті свіжої продукції.
Європейський Союз залишається ключовим зовнішнім ринком для української ягоди. Зокрема, серед країн, які закуповують українську лохину, називають Нідерланди та Польщу.
Польський напрям має окреме значення для експорту, оскільки польський ринок може бути не лише кінцевим пунктом призначення української продукції, а й ланкою в подальшому постачанні ягоди до інших європейських країн.
Розширення експорту водночас підвищує вимоги до українських виробників. Конкурувати на міжнародному ринку лише за рахунок нижчої ціни в довгостроковій перспективі недостатньо. Для закріплення на зовнішніх ринках виробникам необхідно забезпечувати стабільні характеристики продукції та відповідати вимогам покупців.
Тому серед ключових завдань для ягідних господарств залишається підвищення якості. Йдеться не лише про саму продукцію, а й про дотримання вимог до її підготовки та постачання на зовнішні ринки.
Таким чином, український ягідний сектор одночасно вирішує два завдання — компенсує слабший внутрішній попит за рахунок експорту та шукає можливості для розширення присутності на нових ринках. Основними напрямами залишаються країни ЄС, тоді як американський ринок поступово стає більш стабільним каналом збуту для українських виробників.
