Проблеми з вивезенням українського зерна через чорноморські порти можуть мати наслідки не лише для нинішнього врожаю, а й для посівної кампанії 2027 року. Якщо експортні можливості не відновляться, українські аграрії можуть скоротити площі під посівами приблизно на 20%.
Такий сценарій озвучив генеральний директор Kernel Євген Осипов у коментарі Bloomberg. За його оцінкою, скорочення посівних площ на таку частку може призвести до недовиробництва близько 12 млн тонн продовольчого зерна.
Причина потенційного скорочення посівів пов'язана насамперед із накопиченням цьогорічного врожаю всередині країни. Через різке погіршення роботи чорноморських портів значна частина зерна, зокрема пшениці та кукурудзи, залишається на внутрішньому ринку та потребує додаткових потужностей для зберігання.
За словами Осипова, за останні два місяці обсяги експорту через чорноморські порти впали до менш ніж 10% від рівня, який фіксувався на початку року. У першій половині серпня Україна, за наведеними ним даними, змогла експортувати лише близько 20% необхідного обсягу зернових.
Для аграрного сектору така ситуація створює ланцюговий ризик. Якщо зібраний урожай не вдається достатньо швидко реалізувати та вивезти, виробникам доводиться шукати додаткові місця для його накопичення. У разі тривалого обмеження експорту це може вплинути і на рішення щодо площ під урожай наступного року.
Частину зерна вже доводиться розміщувати у тимчасових сховищах. Зокрема, для зберігання врожаю використовують поліетиленові рукави, які дають змогу збільшити доступні обсяги без будівництва нових елеваторів. Водночас такий спосіб не може повністю замінити традиційну інфраструктуру зберігання.
Проблему з нестачею потужностей раніше підтверджували і в Міністерстві аграрної політики та продовольства. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький повідомляв, що за збереження нинішніх обмежених темпів експорту вже у листопаді Україна може зіткнутися з дефіцитом внутрішніх потужностей для зберігання 8-11 млн тонн зернових.
Таким чином, проблема експорту поступово перетворюється на питання фізичного розміщення нового врожаю. За відсутності достатньої кількості вільних сховищ господарствам доводиться використовувати альтернативні способи зберігання, що підвищує значення темпів реалізації та відвантаження зерна.
Окремим наслідком загострення ситуації на Чорному морі стало зростання цін на пшеницю. За даними, наведеними у матеріалах із посиланням на Bloomberg, котирування піднялися до максимального рівня приблизно за два роки. Подальше скорочення українських поставок може впливати не лише на внутрішній аграрний сектор, а й на пропозицію зерна на світовому ринку.
Для України морський напрям залишається критично важливим для аграрного експорту. За словами Тараса Висоцького, у першій половині 2026 року близько 90% експорту зернових, олійних культур та продукції їх переробки проходило через порти Великої Одеси. Після атак на цивільні судна робота цього маршруту суттєво ускладнилася.
Саме тому питання відновлення стабільного експорту безпосередньо пов'язане з підготовкою до наступної посівної. Якщо аграрії не матимуть можливості реалізувати значну частину врожаю 2026 року, це може обмежити їхні фінансові можливості для закупівлі ресурсів та проведення посівної кампанії 2027 року.
Євген Осипов вважає, що за відсутності рішення щодо експорту Україна може бути змушена зменшити виробництво та не засіяти близько п'ятої частини площ. У такому разі, за його оцінкою, країна недоотримає близько 12 млн тонн продовольчого зерна.
Таким чином, тривале блокування морського експорту створює для українського агросектору ризики одразу на кількох етапах — від зберігання вже зібраного врожаю до формування посівних площ на наступний рік. Остаточні масштаби можливого скорочення посівів залежатимуть від того, як зміниться ситуація з експортом до початку весняної посівної кампанії.
