Для українських садівничих господарств одним із найгостріших питань залишається забезпечення виробництва працівниками. Дефіцит кадрів відчувається як під час догляду за садами, зокрема обрізування, так і в період збирання врожаю. Паралельно виробники змушені працювати в умовах нестабільної кон'юнктури ринку, високих витрат на зберігання та перебоїв з електропостачанням.
Про практичні труднощі роботи садівничого господарства розповів власник ФГ «Райдуга» на Вінниччині Андрій Сич. За його словами, після втрати східного експортного ринку підприємство переорієнтувало збут на українських покупців.
Одним із наслідків нестабільного електропостачання для господарства стала зміна стратегії реалізації яблук. Через ризики, пов'язані з тривалим зберіганням продукції, більшу частину врожаю вирішили продавати одразу після збирання. Середня ціна такої реалізації становила 18–20 грн/кг.
Водночас очікування щодо можливості дорожчого продажу пізніше не завжди виправдовувалися. Ціна на яблука на рівні 22–23 грн/кг у частині випадків не компенсувала витрати, пов'язані з електроенергією та зберіганням продукції.
Додатковою проблемою стали втрати якості під час зберігання. Зокрема, господарство зазнало втрат яблук сортів Голден і Фуджі через їхнє псування. Це показує, що для виробника важливим є не лише отримати високий урожай, а й мати можливість зберегти його товарні характеристики до моменту реалізації.
Найбільшим викликом для садівничого бізнесу Андрій Сич вважає нестачу персоналу. Працівників складно знайти для різних сезонних операцій — від обрізування дерев до збору плодів. За його оцінкою, навіть використання сучасних технологій не дає змоги повністю вирішити проблему нестачі людей.
Ще одним джерелом фінансового тиску для господарства стала ціна на технічне яблуко. Вона опускалася до 6–7 грн/кг, тоді як для виходу на рівень беззбитковості, за оцінкою підприємства, необхідна ціна близько 8–10 грн/кг. За таких умов частина продукції приносить виробнику недостатній дохід для покриття витрат.
Не кращою виявилася ситуація і з овочевим напрямом. ФГ «Райдуга» спробувало вирощувати овочі на площі 6 га, однак цей проєкт завершився збитками приблизно у $30 тис.
Зокрема, в окремий період ціна на томати падала до 4 грн/кг. За такої вартості подальше збирання продукції стало економічно недоцільним, тому частину площ господарство вирішило передискувати.
Досвід господарства показує, наскільки сильно результат сезону залежить від поєднання собівартості виробництва, доступності працівників, цін збуту та можливості зберігати продукцію. Навіть хороший урожай не гарантує прибутковості, якщо після збору виробник не має достатньо вигідного каналу реалізації.
Водночас не всі плодові культури в господарстві продемонстрували однакову економічну ефективність. Кісточкові виявилися привабливішими з погляду рентабельності. Зокрема, абрикоси продавалися за ціною 35–55 грн/кг.
Таким чином, для господарства одночасно важливими залишаються кілька факторів — доступ до робочої сили, стабільне електропостачання, можливість тривалого зберігання та рівень закупівельних цін. Їхнє поєднання безпосередньо впливає на те, наскільки прибутковим для виробника виявляється той чи інший напрям.
