Упродовж 1–26 серпня Україна відправила на зовнішні ринки 1,423 млн тонн зернових та олійних культур, а також продукції їхньої переробки. За словами міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, цей показник становить приблизно третину від потенційного обсягу експорту за аналогічний період.
Про поточні темпи вивезення аграрної продукції міністр розповів під час щотижневого спілкування з представниками засобів масової інформації.
Основну частину експортованого зерна сформували зернові культури. За перші 26 днів серпня за кордон було відправлено 822 тис. тонн, що відповідає приблизно 21% від потенційного обсягу.
«З 1 по 26 серпня було експортовано 822 тисячі тонн зернових культур. Це біля 21% від потенційної потреби за відповідний період. Решта припадає переважно на олійні культури, олію та шроти, де обсяги відповідають потребам експорту. По 600 тисяч тонн агропродукції перевезено залізницею та дунайським напрямком. Автомобільні перевезення залишаються найменшим каналом експорту – близько 80 тисяч тонн, оскільки саме цей вид логістики є найдорожчим», – зазначив Тарас Висоцький.
Таким чином, залізничний і дунайський маршрути забезпечили основну частину перевезень. Водночас автомобільний транспорт залишається менш привабливим для великих партій аграрних вантажів через високу собівартість.
Логістичні труднощі безпосередньо впливають не лише на експортні можливості агровиробників, а й на їхню фінансову стійкість. Через довші маршрути та потребу довше очікувати на надходження коштів уряд разом із Національним банком України збільшив граничний строк повернення валютної виручки за експортними операціями із зерновими, олійними культурами та продуктами їхньої переробки — зі 120 до 150 днів.
Окремим наслідком проблем із реалізацією продукції може стати зміна структури майбутніх посівів. Висока вартість логістики та обмежені можливості експорту змушують аграріїв переглядати економіку вирощування окремих культур напередодні осінньої посівної.
За оцінкою міністра, найбільше скорочення може торкнутися озимої пшениці. Водночас площі під озимим ріпаком, посівна якого вже стартувала, суттєво змінюватися не повинні. Незначне коригування очікується і щодо озимого ячменю.
«Очевидно, що скорочення посівних площ восени буде. Зокрема, під озимою пшеницею. Водночас по озимому ріпаку суттєвих змін не очікуємо – його посівна кампанія вже розпочалася. Щодо озимого ячменю також прогнозуємо незначні зміни. Зменшення площ під пшеницею не створює загроз для внутрішньої продовольчої безпеки. Внутрішнє споживання пшениці становить близько 6 млн тонн, тоді як її виробництво останніми роками сягає 23-25 млн тонн», – повідомив Міністр.
При цьому зміна структури посівів може відбуватися на користь олійних культур. Для аграріїв важливим фактором залишається співвідношення витрат на виробництво, можливостей збуту та вартості доставки продукції до зовнішніх ринків.
Попри логістичні обмеження, аграрний сектор продовжує залучати кредитні ресурси. За останній тиждень сільгоспвиробники отримали близько 2 млрд грн кредитів. Загальний обсяг кредитного портфеля аграрного сектору, за даними Тараса Висоцького, досяг 105 млрд грн.
Це приблизно на 25 млрд грн більше, ніж рік тому. На аналогічну дату минулого року обсяг кредитування агросектору становив близько 80 млрд грн.
Зростання кредитування в умовах ускладненої логістики має практичне значення для підприємств, оскільки триваліші маршрути та повільніша реалізація врожаю збільшують потребу агровиробників в обігових коштах. Кредитні ресурси дають змогу фінансувати поточні виробничі витрати та проводити сезонні роботи навіть за умов затримки надходження коштів від експорту.
