Українські компанії, які експортують основні види аграрної продукції, отримали додаткову можливість продовжувати встановлені строки розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами. Уряд розширив перелік товарів, для яких Міністерство економіки може за зверненням резидента видавати відповідний висновок.
Механізм передбачає можливість збільшення граничного строку розрахунків максимум на 180 днів. Його застосування має особливе значення для аграрного експорту, оскільки доставка зернових, олійних та продуктів їх переробки залежить не лише від виконання контракту, а й від роботи портів, залізниці, автомобільних переходів та перевантажувальних терміналів.
До оновленого переліку увійшли пшениця та суміш пшениці й жита (меслин), жито, ячмінь, овес і кукурудза. Також нові правила стосуються соєвих бобів, насіння ріпаку або кользи, насіння соняшнику, соєвої, соняшникової, ріпакової та гірчичної олії, а також макухи.
Таким чином, зміни охоплюють значну частину товарів, які формують український аграрний експорт. Рішення уряду покликане врахувати ситуації, коли виконання зовнішньоекономічного контракту затягується через проблеми з транспортуванням, а не через дії самого експортера.
«Український аграрний експорт сьогодні працює в умовах безпрецедентних логістичних викликів. Через російські атаки на портову інфраструктуру значну частину вантажопотоків довелося переорієнтовувати на альтернативні маршрути. Це збільшує тривалість доставки та може призводити до затримок у розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами. Ми маємо враховувати ці об’єктивні обставини та не створювати додаткових ризиків для українських експортерів», – зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Проблема строків розрахунків безпосередньо пов’язана з валютним регулюванням. Для зовнішньоекономічних операцій законодавство передбачає граничні строки надходження коштів або виконання відповідних зобов’язань. Водночас урядовий механізм дає можливість у визначених випадках отримати індивідуальне продовження такого строку. Порядок видачі відповідних висновків визначений постановою Кабінету Міністрів №104 від 13 лютого 2019 року.
Звернення щодо продовження строку має подаватися до Мінекономіки до завершення встановленого строку розрахунків. Чинний порядок також передбачає вимоги до документів та інформації, які резидент подає разом із заявою.
Для аграрного сектору це питання залишається особливо актуальним через залежність експорту від роботи транспортної інфраструктури. Після початку повномасштабної війни українським компаніям довелося перебудувати логістичні ланцюги та використовувати не лише морські, а й дунайські порти, залізничні та автомобільні маршрути.
«Через блокаду росією морських портів у серпні Україна змогла експортувати лише 33% агропродукції від загальної потреби. Для збереження поставок українські компанії були змушені переорієнтовувати вантажі на дунайські порти, залізничні та автомобільні маршрути через західний кордон. Однак альтернативні маршрути мають обмежену пропускну спроможність, а додаткові перевантаження та логістичні операції збільшують строки доставки», – наголосив Тарас Висоцький.
Затримки на окремих етапах транспортування можуть впливати не лише на фізичну доставку товару, а й на момент проведення розрахунків між українським експортером та іноземним покупцем. Саме тому можливість продовження строку за наявності відповідних підстав має зменшувати ризик ситуацій, коли підприємство не встигає виконати валютні зобов’язання через обставини, пов’язані з логістикою.
За оцінками, логістичні часові витрати зросли на 40-50%, що безпосередньо впливає на строки виконання зовнішньоекономічних контрактів і повернення валютної виручки.
Водночас продовження строку не є автоматичним для кожного експортера. Підприємству необхідно звернутися до Мінекономіки та обґрунтувати необхідність такого продовження відповідно до встановленої процедури. Саме висновок міністерства є підставою для продовження строку в передбачених законодавством випадках.
Для держави своєчасне надходження валютної виручки залишається важливою складовою зовнішньої торгівлі. Водночас для аграрних компаній можливість врахувати об’єктивні логістичні затримки дозволяє знизити валютні ризики під час виконання контрактів.
Рішення уряду фактично має адаптувати валютне регулювання до реальних умов роботи аграрного експорту під час війни. Збільшення часу для проведення розрахунків має допомогти компаніям виконувати зовнішньоекономічні зобов’язання в ситуаціях, коли транспортування продукції ускладнюється через пошкодження інфраструктури, зміну маршрутів або необхідність використання альтернативних логістичних каналів.
