У 2025 році в Україні планується введення в експлуатацію двох нових переробних підприємств у сфері зернопереробки. Один із заводів, розташований у західному регіоні країни, спеціалізуватиметься на виробництві борошна з твердих сортів пшениці. Інший — крупозавод у Полтавській області, який зосередиться на випуску різноманітних круп. Про це повідомив Родіон Рибчинський, очільник профільної організації "Борошномели України".
"Наразі в західній Україні будується підприємство з виробництва борошна твердих сортів потужністю до 150 тонн/доба із подальшою переробкою макарони, а в Полтавській області очікується запуск крупозавода комбінованою потужністю до 100 тонн/доба", — зазначив Рибчинський.
За словами експерта, сьогоднішній ринок переробки зерна дає змогу не лише зосереджуватися на базових продуктах, таких як борошно та крупи. Сфера пропонує значно ширший спектр можливостей.
"Коли говоримо про переробку зерна, треба пам`ятати, що це не лише борошно чи крупи. Це і комбіновані продукти: сухі сніданки, енергетичні батончики, крохмаль, суха клейковина, ферментні препарати на основі продуктів переробки зерна — дуже широка гама продуктів переробки", — підкреслив він.
Створення сучасного підприємства потребує значних капіталовкладень. За оцінками Рибчинського, базова вартість проєкту стартує від $3 млн, хоча великі комплекси можуть сягати і $15 млн. Ці суми охоплюють витрати на обладнання, будівництво та інфраструктуру, однак не враховують оборотних коштів. Останні можуть становити до половини бюджету, адже без придбання сировини, маркетингової підтримки та налагодження збуту запуск виробництва є неможливим.
До цього переліку витрат варто також додати сертифікацію, навчання персоналу, логістичні рішення, IT-інфраструктуру та модернізацію систем енергоефективності, які дедалі частіше інтегруються у виробничі цикли.
Перспектива експортно-орієнтованої переробки
Рибчинський також звернув увагу на можливість створення зернопереробних підприємств на узбережжі Чорного моря. Така модель активно розвивається в Туреччині, де порти стали базовими хабами з приймання зерна та подальшої переробки з експортом готової продукції.
"Узбекистан і Єгипет пішли тим самим шляхом, що й турки. Узбеки купують казахське зерно, перемелюють і перетворилися на основного експортера борошна в Афганістан, звідки витіснили Казахстан. Єгипет купує українське та російське зерно і став провідним постачальником борошна на африканському ринку, витіснивши звідти частково і турків, і французів. Усе це вказує на наявність державної політики", — наголосив Рибчинський.
Фахівець переконаний: для успішного розвитку цього напряму в Україні необхідне залучення держави до формування сприятливої політики. Це стосується як підтримки будівництва, так і створення умов для експорту готової продукції, зниження логістичних витрат та стимулювання приватних інвестицій.
Глобальні тренди та український потенціал
У світі зростає попит на глибоку переробку сільськогосподарської продукції. Це зумовлено потребою зменшення залежності від сировинних ринків і переходом до виробництва з вищою доданою вартістю. Україна, як один із провідних експортерів зерна, має потенціал стати також серйозним гравцем на ринку продуктів його переробки. Особливо актуальними можуть стати продукти для ринку Близького Сходу, Африки та Азії, де попит на готове харчування та функціональні продукти стабільно зростає.
Підсумовуючи, нинішні ініціативи у західному та центральному регіонах України можуть стати лише початком масштабної трансформації агропереробної галузі. У разі підтримки держави й зацікавленості інвесторів, країна здатна зробити суттєвий прорив від експорту сировини до домінування в сегменті готових продуктів на глобальному ринку.
