Кілька тижнів тому українські ЗМІ повідомили новину, яка для багатьох залишилася майже непоміченою: в Україні вперше пацієнту офіційно продали в аптеці лікарський препарат на основі медичного канабісу.
Для більшості людей ця новина стала лише черговим повідомленням зі стрічки новин. Проте в редакції E-land вона викликала значно більше запитань.
Що ми взагалі знаємо про коноплі? Чому навколо цієї рослини стільки уваги у світі? Чому одні країни активно розширюють площі її вирощування, будують заводи з переробки та інвестують мільйони євро в нові виробництва, а інші лише починають відкривати для себе потенціал цієї культури?
Протягом останніх тижнів наша редакція вивчала досвід Франції, Німеччини та Нідерландів, аналізувала статистику посівів, знайомилася з технологіями переробки та досліджувала продукцію, яку сьогодні виготовляють із технічних конопель.
І результати виявилися доволі несподіваними.
Виявилося, що сучасні коноплі — це не лише насіння для харчової промисловості чи лікарські препарати. Із цієї культури виробляють текстиль, утеплювачі, біокомпозити для автомобільної промисловості, екологічні будівельні матеріали та навіть цілі стінові конструкції для житлових будинків.
Одним із таких матеріалів є коноплебетон, або гемпкріт (hempcrete) — будівельний матеріал, який вже сьогодні використовується у Франції, Великій Британії, Німеччині та інших країнах Європи.
Саме з нього ми й вирішили розпочати нашу серію матеріалів про сучасне використання технічних конопель, їхню переробку та потенціал для українського аграрного сектору.
Що таке коноплебетон
Коноплебетон, костробетон або гемпкріт (англ. hempcrete), — це сучасний будівельний матеріал, який виготовляють із подрібненої костриці технічних конопель, вапняного в'яжучого та води.
Попри свою назву, коноплебетон суттєво відрізняється від звичайного бетону. Він не використовується для створення несучих конструкцій, а виконує функцію утеплювача та наповнювача стін, підлог і покрівель. Будинки з коноплебетону зазвичай будують на дерев'яному або металевому каркасі, який потім заповнюється готовою сумішшю або спеціальними блоками.
Основною перевагою матеріалу є поєднання теплоізоляційних властивостей, екологічності та здатності регулювати вологість у приміщенні. Саме тому останніми роками коноплебетон дедалі частіше використовують під час будівництва енергоефективного житла в країнах Європи.
Чому Європа почала будувати з конопель
Будівельна галузь Європейського Союзу переживає масштабну трансформацію. Нові екологічні стандарти вимагають від забудовників скорочення викидів вуглецю не лише під час експлуатації будівель, а й під час виробництва будівельних матеріалів. Саме на цьому тлі зріс інтерес до технічних конопель.
Під час росту коноплі активно поглинають вуглекислий газ із атмосфери. Крім того, вапно, що входить до складу коноплебетону, також зв'язує частину CO₂ під час експлуатації матеріалу. У результаті багато дослідників називають коноплебетон одним із найбільш екологічних будівельних матеріалів сучасності.
Водночас забудовники отримують не лише екологічні переваги. Коноплебетон забезпечує хорошу теплоізоляцію, дозволяє стінам «дихати», допомагає підтримувати комфортний рівень вологості та зменшує витрати на опалення і кондиціонування приміщень.
Саме тому сьогодні коноплебетон активно використовується у Франції, Великій Британії, Німеччині, Бельгії та Нідерландах.
З однієї рослини — десятки видів продукції
Для багатьох читачів може стати несподіванкою той факт, що коноплебетон є лише одним із продуктів переробки технічних конопель.
Сучасна переробка дозволяє використовувати практично всі частини рослини.
- Насіння: Олія, протеїн, харчові продукти
- Волокно: Текстиль, утеплювачі, композити
- Костриця: Коноплебетон, будівельні блоки
- Суцвіття: Фармацевтична продукція
- Залишки: Біопаливо, пелети
Таким чином коноплі є прикладом культури, де практично відсутні відходи виробництва. Саме ця особливість робить її особливо цікавою для сучасної біоекономіки.
Як відходи стали цінною сировиною
Ще кілька десятиліть тому кострицю — внутрішню дерев'янисту частину стебла конопель — часто сприймали як побічний продукт переробки.
Ситуація почала змінюватися після того, як виробники будівельних матеріалів звернули увагу на її властивості. Невелика вага, пориста структура та хороші теплоізоляційні характеристики зробили кострицю перспективною сировиною для виробництва екологічних будівельних матеріалів.
Сьогодні саме костриця використовується для виробництва коноплебетону, будівельних блоків, утеплювачів та низки інших продуктів із високою доданою вартістю.
Фактично те, що раніше вважалося відходами, перетворилося на окремий товарний ринок.
Чи є в України необхідні умови для розвитку галузі
Якщо оцінювати лише природні фактори, Україна має всі передумови для розвитку вирощування технічних конопель.
Культура добре почувається на родючих ґрунтах, потребує достатньої кількості сонячного світла та помірної кількості опадів. За кліматичними умовами значна частина території України подібна до регіонів Франції та Німеччини, які сьогодні входять до числа найбільших виробників конопель у Європі.
Крім того, Україна володіє значними площами сільськогосподарських земель і має потужний аграрний сектор, здатний швидко освоювати нові культури за наявності стабільного попиту.
Однак головним фактором розвитку галузі залишається не вирощування, а переробка.
Де створюється головний прибуток
У Франції, Німеччині та Нідерландах активно розвиваються підприємства, які виробляють волокно, будівельні матеріали, біокомпозити, харчову продукцію та фармацевтичні інгредієнти.
Досвід європейських країн показує, що найбільша додана вартість виникає не під час вирощування конопель, а під час їхньої переробки. Для аграріїв це означає появу нового потенційного ринку збуту. Для інвесторів — можливість створювати підприємства, що працюють із продукцією значно вищої вартості, ніж звичайна сільськогосподарська сировина. У випадку розвитку галузі в Україні найбільший економічний ефект можуть забезпечити саме підприємства з переробки конопель, а не окремі виробники сировини.
Чи може Україна повторити шлях Франції
Сьогодні Франція є беззаперечним лідером європейського ринку технічних конопель. У країні під цією культурою перебувають десятки тисяч гектарів, а сама галузь об'єднує фермерів, переробні підприємства, виробників будівельних матеріалів, текстилю та харчової продукції.
Проте успіх Франції побудований не лише на вирощуванні конопель.
Головна особливість французької моделі полягає у тому, що поруч із полями працюють десятки підприємств із переробки. Саме вони перетворюють звичайну сільськогосподарську сировину на продукцію з високою доданою вартістю.
Україна має низку переваг, які теоретично дозволяють повторити цей шлях.
Наша країна володіє одними з найродючіших ґрунтів у світі, має сприятливий клімат для вирощування технічних конопель та значні площі сільськогосподарських земель. Крім того, вартість землі та виробничих ресурсів в Україні залишається нижчою, ніж у більшості країн Західної Європи.
Однак між потенціалом та реальним розвитком галузі існує одна важлива різниця.
Якщо французький фермер знає, кому продати врожай, то в Україні інфраструктура переробки лише починає формуватися. Саме тому ключовим питанням для розвитку галузі є не кількість гектарів, а поява підприємств, які зможуть перетворювати коноплі на волокно, будівельні матеріали, утеплювачі, біокомпозити та фармацевтичну продукцію.
Фактично майбутнє української конопляної галузі залежить не стільки від фермерів, скільки від інвесторів, готових вкладати кошти у переробку.
Саме там формується найбільша додана вартість, створюються робочі місця та з'являються можливості для експорту продукції на європейські ринки.
Висновки
Історія коноплебетону демонструє значно ширшу тенденцію, ніж просто появу нового будівельного матеріалу.
Технічні коноплі поступово перетворюються на окрему галузь економіки, яка поєднує сільське господарство, промислову переробку, будівництво, текстильне виробництво та фармацевтику.
Для українських аграріїв це може стати новим напрямком диверсифікації виробництва. Для інвесторів — можливістю зайняти перспективну нішу на етапі її формування. Для держави — шансом створити новий експортно орієнтований сектор із високою доданою вартістю.
Чи стане Україна одним із європейських центрів вирощування та переробки технічних конопель, покаже час. Проте вже сьогодні очевидно, що інтерес до цієї культури у світі продовжує зростати, а разом із ним зростає і кількість продуктів, які можна виробляти зі звичайної, на перший погляд, рослини.
У наступній статті редакція E-land проаналізує, скільки гектарів технічних конопель вирощують у Франції, Німеччині та Нідерландах, які врожаї отримують європейські фермери та чи може Україна конкурувати з найбільшими виробниками конопель у Європі.
