Нетипово затягнута посівна кампанія цього року може вплинути на графік надходження валютної виручки від експорту української агропродукції. Основний фінансовий ефект від реалізації нового врожаю, який зазвичай відчутний уже на початку осені, цього разу, ймовірно, зміститься ближче до другої половини осіннього сезону.
Під час дискусії «Світові сигнали – наслідки для України: економічні перспективи 2026» голова комітету з європейської інтеграції асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександра Авраменко звернула увагу на те, що цьогорічна посівна виявилася однією з найбільш нестандартних за останні роки. За словами Олександри Авраменко, затримка пояснюється суворими зимовими умовами, коли температура подекуди опускалася до мінус 25 градусів, а значне промерзання ґрунту не дозволило аграріям розпочати польові роботи у звичні терміни. В окремих областях наприкінці травня посівна кампанія ще тривала.
Олександра Авраменко наголосила, що через зміщення календаря польових робіт відтерміновується весь виробничий цикл — від завершення сівби до збору врожаю. Вона зазначила, що якщо раніше перші суттєві валютні надходження від аграрного експорту традиційно фіксувалися вже у вересні, то нинішнього року їх слід очікувати не раніше жовтня або навіть листопада. На її думку, цей фактор має бути врахований Національним банком України під час прогнозування валютних потоків і макроекономічного планування.
Фахівці аграрного ринку відзначають, що зміщення строків польових робіт здатне позначитися не лише на часових рамках реалізації врожаю, а й на логістиці, адже експортні маршрути працюють у жорстко спланованому графіку. Будь-які затримки у збиранні та доставці продукції можуть створювати додаткове навантаження на транспортну інфраструктуру в пікові періоди.
Додатковим викликом для виробників залишаються високі виробничі витрати. Як підкреслила Олександра Авраменко, нинішня вартість пального вже істотно вплинула на собівартість аграрної продукції. Окремо вона акцентувала на дефіциті азотних добрив, який, за оцінками, становить близько 200 тисяч тонн. За словами Олександри Авраменко, така ситуація здатна в середньостроковій перспективі знизити врожайність на 15–20%, що безпосередньо вплине на експортний потенціал галузі.
Суттєвим чинником невизначеності також залишається ситуація з морською логістикою. Олександра Авраменко повідомила, що протягом останніх чотирьох-п’яти місяців портова інфраструктура Великої Одеси зазнала понад 180 російських ударів. Через це частина експортерів дедалі активніше переходить на залізничні перевезення.
Така переорієнтація, хоча й дозволяє підтримувати безперервність постачань, водночас підвищує витрати на транспортування. Це позначається на кінцевій вартості української продукції та послаблює її позиції на традиційно важливих ринках Близького Сходу і Північної Африки, де цінова конкуренція залишається одним із ключових факторів для укладання контрактів.
