Верховна Рада підтримала в цілому законопроєкт №11520, який оновлює правила проведення публічних закупівель в Україні та наближає їх до європейських стандартів. Документ став однією з ключових умов для подальшої співпраці з міжнародними фінансовими партнерами, зокрема в межах інструменту підтримки від Світового банку та Європейського Союзу. Його ухвалення відкриває шлях до отримання фінансування обсягом 3,4 млрд доларів, які мають бути спрямовані до державного бюджету для покриття пріоритетних витрат.
Під час голосування законопроєкт підтримали 245 народних депутатів. Проти не виступив жоден парламентар. Документ є частиною ширшого процесу адаптації українського законодавства до норм ЄС та фактично формує нову модель організації закупівель через електронну систему Prozorro.
Головна мета нового закону полягає у модернізації процедури державних тендерів. Передбачено розширення електронних інструментів, впровадження динамічних закупівельних систем, механізмів інноваційного партнерства, а також більш чітке врегулювання поділу великих закупівель на лоти. Це має зробити участь у торгах доступнішою для малого та середнього бізнесу, включно з регіональними підприємствами та компаніями, створеними ветеранами.
Окрему увагу приділено посиленню контролю над локалізацією виробництва. Закон передбачає уточнення механізму розрахунку ступеня локалізації через запровадження поняття виробничої собівартості. У парламентському комітеті з економічного розвитку наголосили, що це має обмежити можливості для маніпуляцій, коли окремі учасники штучно завищували частку локального виробництва через формальні або сумнівні витрати.
Також розширюється перелік товарів, на які поширюється вимога локалізації. До нього включено захисне спорядження та техніку для розмінування. Крім того, підвищується поріг застосування локалізаційних вимог — із 200 тисяч до 1 млн грн. У наступні роки цей механізм поступово посилюватиметься.
Водночас для земельного ринку важливо розуміти, що закон №11520 безпосередньо не змінює порядок продажу земельних ділянок. Земельні торги в Україні регулюються окремим законодавством і проводяться через систему Prozorro.Продажі, яка функціонує за іншими процедурами, ніж класичні публічні закупівлі через Prozorro.
Саме тому прямого впливу на механізм реалізації земельних ділянок, зокрема сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності, цей закон не матиме. Умови проведення земельних аукціонів, порядок формування лотів, визначення стартової ціни та участь покупців залишаються в межах чинного земельного законодавства.
Однак непрямий вплив усе ж можливий. Оскільки документ посилює загальні стандарти прозорості електронних торгів, удосконалює цифрові інструменти та підвищує вимоги до конкурентності процедур, це створює позитивний сигнал і для системи електронних аукціонів у цілому. Для ринку землі це означає потенційне посилення довіри інвесторів до державних цифрових майданчиків, що може підвищити активність учасників земельних торгів.
Для аграрного сектору це має особливе значення. Земельні аукціони напряму впливають на доступ фермерів до оренди державних і комунальних ділянок. Якщо цифрова інфраструктура державних торгів розвиватиметься синхронно із реформою закупівель, це сприятиме кращій конкуренції та більш відкритому формуванню цін на землю.
Закон почне діяти через дев’ять місяців після офіційного оприлюднення. За цей час уряд має підготувати необхідну нормативну базу та адаптувати технічні рішення. Економісти відзначають, що основний ефект від нововведень проявиться у сфері державних закупівель, тоді як для земельних торгів зміни матимуть радше опосередкований характер через загальне вдосконалення цифрової екосистеми державних аукціонів.
Таким чином, продаж землі через Prozorro.Продажі не зазнає негайних змін після набуття чинності законом №11520. Проте сама реформа може стати ще одним кроком до посилення довіри до електронних торгів, що в перспективі позитивно позначиться і на земельному ринку України.
