Протягом періоду з 13 по 17 жовтня у системі «Prozorro.Продажі» відбулося десять електронних аукціонів із передачі державних сільськогосподарських земель у суборенду. За даними проєкту «Земельний банк», торги охопили ділянки у п’яти областях — Харківській, Миколаївській, Закарпатській, Одеській та Львівській. Загальна площа виставлених лотів становила 1401 гектар.
Результати торгів демонструють значну активізацію ринку державних земель. Сумарна вартість угод склала 43,1 мільйона гривень без урахування податку на додану вартість, що разом із ПДВ становить близько 51,7 мільйона гривень. Загалом на участь в аукціонах надійшло 42 пропозиції від потенційних орендарів, що свідчить про високий рівень зацікавленості агробізнесу у доступі до державного земельного фонду.
Середня вартість суборенди одного гектара за результатами торгів сягнула 30 736 гривень, а це у 11,4 раза більше за початкову оцінку. Таке зростання є підтвердженням того, що попит на сільгоспземлі державної форми власності стабільно зростає, особливо у регіонах із розвиненою агровиробничою інфраструктурою.
Особливо показовими стали результати торгів на Львівщині, де одна з ділянок площею 481 гектар стала найдорожчою лотом тижня. Її стартова вартість у процесі торгів зросла майже у 33 рази, досягнувши 23 мільйонів гривень. За цей лот конкурували вісім учасників, а кінцева ціна за гектар склала 47 848 гривень. У проєкті «Земельний банк» відзначили, що подібна активність учасників свідчить про формування реальної ринкової вартості державних угідь.
Аналітики земельного ринку пояснюють, що підвищення орендної вартості державних земель відображає загальну тенденцію на аграрному ринку: дефіцит вільних якісних ділянок, зростання конкуренції серед агровиробників та активізацію інвестицій у сільське господарство. За їх оцінками, у найближчі роки подібна динаміка може зберігатися, особливо в регіонах, де аграрії мають стабільні виробничі результати й розвинену логістику.
Таким чином, аукціони із суборенди державних земель не лише забезпечують надходження до бюджету, але й створюють більш прозорі умови для формування вартості оренди. Вони стають ефективним інструментом державної земельної політики, який дозволяє залучати до користування землю тих, хто готовий працювати на ній за ринковими умовами.