У Делятині на Івано-Франківщині ветеран Роман Масевич розвиває фермерське господарство, основу якого становить вівчарство. Нині його отара налічує близько 200 голів, а молоко використовують для виготовлення традиційних гуцульських сирів — будзу та бринджі.
Ідея зайнятися вівцями спочатку не була бізнес-планом. У 2019 році Масевич придбав кілька тварин. До цього подібне господарство тримав його дідусь, хоча самого Романа в той період майже не пам'ятає, адже дідусь помер, коли онуку було лише два роки.
Перші вівці виконували на господарстві доволі практичну функцію. На земельній ділянці було багато бур'янів, чагарників, лопухів і навіть борщівника. Тварини поступово очистили територію від зайвої рослинності. Водночас, за спостереженнями фермера, утримання овець не потребувало надскладного догляду: їм необхідні пасовище, вода та захист від паразитів.
Поступово звичайне хобі переросло в намір розвивати повноцінне господарство. До початку 2022 року отару вдалося збільшити до 20 овець.
Війна перервала розвиток ферми
Після початку повномасштабного вторгнення фермер поставив підприємницькі плани на паузу. Уже 25 лютого 2022 року Роман Масевич пішов до військкомату. Згодом він разом із побратимами брав участь у бойових діях на Донецькому та Запорізькому напрямках.
На час служби догляд за тваринами взяв на себе старший син. Після демобілізації наприкінці 2022 року за станом здоров'я Масевич повернувся до цивільного життя та вирішив перетворити своє захоплення вівцями на підприємницьку справу.
Одним із перших кроків стало встановлення електричних пастухів навколо поля. Паралельно фермер почав поглиблено вивчати технологію утримання та розведення овець.
У розвитку господарства йому допоміг голова асоціації вівчарів області Василь Стефурак. Він консультував фермера та передав йому ще 10 овець, що стало додатковим поштовхом для розширення стада.
Від вівчарства до власної сироварні
Згодом Масевич вирішив розвивати не лише тваринництво, а й переробку овечого молока. У 2023 році він отримав грант від Українського ветеранського фонду.
За ці кошти фермер придбав 65 овець молочної породи та барана відповідної породи. Крім збільшення поголів'я, господарство отримало доїльне обладнання та холодильну кімнату, де підтримується температура близько 14°C.
Паралельно фермер почав готуватися до виробництва сирів. Для цього він збирав інформацію про старовинні рецепти та протягом року навчався у вівчара й сировара Дмитра Шушмана.
Сьогодні на фермі виготовляють традиційні гуцульські сири будз і бриндзю. Розташування Делятина також створює для такого виробництва додаткові можливості. Село знаходиться неподалік Яремче та Буковелю і є одним із напрямків, якими туристи прямують у Карпати.
Саме туристичний потік став однією з причин, через які фермер вирішив розвивати власну сироварню. Місцеві продукти можуть бути цікавими для людей, які подорожують Карпатами та шукають традиційні регіональні товари.
Поголів'я планують збільшити до 500–600 овець
Наразі Масевич працює переважно разом із сином. Проте зі збільшенням поголів'я виникне потреба у додаткових працівниках. Фермер очікує, що вже наступного року обсяг молока буде значно більшим, тому самостійно переробляти всю продукцію удвох вони не зможуть.
Розширення отари потребуватиме не лише додаткового обладнання, а й нових пасовищ. Частину землі фермер уже використовує власну, ще деякі ділянки орендує у місцевих жителів. Крім того, він звернувся до територіальної громади щодо виділення земельної ділянки, яка нині не використовується, під пасовище. Рішення щодо цього питання очікується.
У перспективі господарство планують збільшити до 500–600 голів. Для такого поголів'я знадобляться додаткові площі для випасу та працівники, зокрема звичайний пастух, оскільки одних електричних огорож буде недостатньо.
Фермер розвиває ще й бджільництво
Вівчарство — не єдиний напрямок діяльності Масевича. Він також займається бджільництвом і наразі має пасіку приблизно на 30 вуликів.
Цей напрямок фермер планує розвивати разом із побратимом Миколою Вольвиним, який також демобілізувався за станом здоров'я. Вольвин має досвід у бджільництві та свого часу навчав Масевича основ цієї справи.
У планах партнерів — збільшити пасіку до 100 вуликів наступного року. Водночас співпраця працює в обидва боки: Масевич передає побратиму свої знання у вівчарстві, а той уже має власне поголів'я з 20 овець.
Історія фермерського господарства Романа Масевича поєднує тваринництво, переробку та бджільництво. Від кількох придбаних для господарства овець ферма поступово виросла до стада приблизно у 200 голів і власного виробництва гуцульських сирів. Подальші плани передбачають збільшення поголів'я, розширення пасовищ, створення робочих місць та розвиток переробки.
