Розвиток тваринництва може стати одним із перспективних напрямів для українського аграрного сектору. Замість експортувати зернові та олійні культури у вигляді сировини, Україні варто активніше використовувати їх для виробництва продукції з вищою доданою вартістю. На цьому наголосив президент Німецького сільськогосподарського товариства (DLG) Хубертус Паетоу під час виставки EuroTier 2026.
Особливі можливості для українських виробників він пов'язує з птахівництвом. За оцінками, наведеними у доповіді Rabobank на виставці, собівартість виробництва курятини в Польщі на 10–15% нижча, ніж у Німеччині. В Україні цей показник потенційно може бути ще на 20% меншим порівняно з польським рівнем.
Ще одним аргументом на користь розвитку галузі є прогноз щодо глобального попиту на тваринний білок. Згідно з представленими Rabobank оцінками, саме м'ясо птиці забезпечуватиме основну частину збільшення світового виробництва тваринного білка протягом найближчих десятиліть.
Чому Україні варто розвивати переробку агросировини
Паетоу звернув увагу на необхідність переглянути підходи до використання української сільськогосподарської продукції. Зокрема, зерно, кукурудза та олійні культури можуть приносити більшу економічну вигоду після переробки на продукцію тваринництва, ніж у разі їхнього експорту без додаткової обробки.
Такий підхід також має логістичне значення. В умовах ускладненого експорту масових вантажів перероблена продукція може бути економічно доцільнішою для транспортування.
Розвиток тваринництва дозволив би Україні ефективніше використовувати власну кормову базу та збільшувати частку продукції з доданою вартістю в аграрному експорті.
Українським виробникам потрібно адаптуватися до вимог ЄС
Окрім розширення виробництва, перед українським агросектором стоїть завдання підготовки до інтеграції у спільний аграрний ринок Європейського Союзу.
Для цього необхідно поступово узгоджувати виробничі стандарти, вимоги до експортно-імпортних операцій та діяльність підприємств із європейським законодавством.
Президент DLG також повідомив про готовність організації підтримувати українських виробників у процесі адаптації до правил ЄС і допомагати їм розбиратися з відповідними вимогами.
