Війна в Україні, зростання тарифів на енергоресурси та постійні перебої в енергопостачанні стали потужним стимулом для аграрного бізнесу активніше впроваджувати відновлювані джерела енергії. Те, що донедавна вважалося малопрактичним і надто затратним, нині дедалі частіше сприймається як необхідний інструмент забезпечення стабільності та економічної ефективності виробництва.
Однією з компаній, яка взяла курс на енергетичну автономію, став «Агропродсервіс». Тут впровадження альтернативних рішень вже не є експериментом, а частиною стратегічної трансформації. У компанії сформовано цілісний підхід до розвитку сонячної, біогазової та вітрової генерації з акцентом на оптимізацію внутрішнього енергоспоживання та підвищення конкурентоздатності продукції.
Основна мотивація такого кроку — економічні реалії. Зокрема, стрімке зростання вартості газу та електроенергії, а також поступове наближення українських тарифів до рівня ЄС. Для компаній із великим споживанням електроенергії власна генерація дає змогу скоротити витрати, уникнути частини регуляторних складнощів і мінімізувати ризики зовнішніх залежностей. Крім того, це ще й можливість формувати окремий енергетичний напрямок у структурі бізнесу.
Першими кроками «Агропродсервісу» стали інвестиції у сонячну енергетику. За останній рік тут вдалося інсталювати понад 4 МВт потужностей, а до кінця року планується збільшити цей показник до приблизно 5,5 МВт. Об'єкти розміщуються у локаціях з найбільшим погодинним навантаженням, що дозволяє максимально ефективно використовувати власну електроенергію. Найбільшу вигоду мають енергоємні підрозділи — ферми та виробничі майданчики з навантаженням понад 50 кВт на годину.
Внутрішнє споживання частково закривається завдяки сонячним станціям, однак у компанії наголошують — прагнути повної енергонезалежності за рахунок лише сонячної генерації недоцільно. Причина — сезонна нерівномірність інсоляції: надлишок влітку та дефіцит узимку. Така ситуація спонукає до обережного підходу — балансування між виробництвом і накопиченням. Саме тому одним із наступних кроків компанії є інвестування у системи зберігання енергії (сториджі), які стрімко дешевшають і відкривають нові можливості.
На фоні змін у тарифному регулюванні «зелений тариф» уже втратив свою колишню привабливість. Пряма комерційна генерація на продаж нині приносить менше прибутку через низьку ціну на РДН (ринок на добу наперед) у години пікового виробництва. Тому ставка робиться на внутрішнє споживання, де компанія економить значні кошти, знижуючи витрати на транспортування і покупну електроенергію.
Паралельно з розвитком сонячної енергетики «Агропродсервіс» розвиває проєкти у сфері вітрової генерації. Підготовка таких об'єктів значно складніша — передбачає тривалі вітрозаміри, проходження екологічних і технічних процедур, а також громадських слухань. Та попри високі початкові інвестиції (один 4-МВт вітряк може коштувати понад $10 млн), ці проєкти розглядаються як перспективні для середньострокового майбутнього.
Біогаз — ще один напрямок, який активно вивчається компанією. Його привабливість полягає не лише у виробництві енергії, а й у вирішенні проблем утилізації органічних залишків на тваринницьких фермах та переробних підприємствах. При правильному підході біогаз може стати джерелом як електроенергії, так і добрив (дигестату), що відповідає вимогам сучасного екологічного агровиробництва. Утім, ефективність такої генерації залежить від якості сировини — наприклад, силос кукурудзи має в рази вищий енергетичний потенціал, ніж гній.
Особливо перспективним виглядає напрямок біометану, який може стати експортним продуктом. Утім, виробництво й транспортування цього виду палива потребують значних вкладень і пов’язане з ціновою волатильністю на глобальному ринку газу. Зважаючи на це, компанія обрала тактичну стратегію: спершу — розвиток біогазу і когенераційних установок, а в перспективі — виробництво біометану з можливістю його експорту.
Ще одним етапом у розвитку стане вихід на ринок електричної торгівлі, який потребує стабільного генерування обсягів на рівні 50–100 МВт. Це дозволить працювати з іншими компаніями, продавати надлишкову електроенергію за вигідними умовами та інтегрувати фінансові моделі в загальну економіку підприємства.
У підсумку, приклад «Агропродсервісу» демонструє, що використання відновлювальних джерел енергії в агросекторі — це вже не лише про екологію, а про гнучкість, стійкість та ефективне управління ресурсами. У часи енергетичної нестабільності власна генерація може стати запорукою виживання бізнесу, а в майбутньому — його конкурентною перевагою.
