Протягом наступних п’яти років Україна має реальні передумови для того, щоб відмовитися від закупівлі фундука за кордоном. Такий сценарій пов’язують із поступовим нарощуванням площ промислових насаджень та збільшенням валового збору цієї культури всередині країни. Розвиток галузі відбувається на тлі стабільного попиту з боку харчової промисловості, зокрема кондитерського сектору, де фундук є важливою сировиною.
Сезон 2025–2026 років підтвердив економічну привабливість вирощування фундука. Рівень рентабельності залишається високим, що стимулює аграріїв інвестувати у створення нових садів. Станом на січень 2026 року закупівельні ціни на фундук у шкаралупі перебувають у межах 100–200 грн за кілограм, тоді як вартість якісного ядра сягає 500–800 грн. Така цінова кон’юнктура робить культуру конкурентною порівняно з іншими нішевими напрямами садівництва.
Попри позитивну динаміку, внутрішній ринок усе ще значною мірою залежить від постачань із-за кордону, передусім із Туреччини та Азербайджану, які є традиційними експортерами фундука. Водночас фахівці ринку звертають увагу, що активне закладання нових садів в Україні дозволяє прогнозувати поступове скорочення імпорту. У середньостроковій перспективі, за їхніми оцінками, країна зможе не лише повністю задовольнити внутрішні потреби, а й сформувати експортний потенціал.
Розширення виробництва також пов’язане з тим, що фундук демонструє кращі економічні показники порівняно з деякими іншими горіхоплідними культурами. Зокрема, нині його вважають більш перспективним для закладання нових садів, ніж волоський горіх. Це пояснюється стабільним попитом, вищою ціною на якісну продукцію та сприятливою ринковою кон’юнктурою.
Таким чином, поєднання цінової привабливості, зростання виробничих площ і поступового накопичення досвіду вітчизняними виробниками створює підґрунтя для того, щоб Україна протягом найближчих років суттєво зменшила залежність від імпорту фундука та зміцнила власні позиції на ринку.
