Площі під гречкою в Україні протягом останніх років демонструють різкі коливання, які сформувалися під впливом ринкової кон’юнктури та наслідків повномасштабної війни. Галузь пройшла період активного розширення посівів із подальшим стрімким скороченням через перенасичення ринку та падіння цін.
Головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Світлана Черемісіна зазначила, що площі під гречкою в Україні протягом останніх п’яти років суттєво змінювалися. Це було пов’язано як із ринковою ситуацією, так і з наслідками повномасштабної війни росії проти України.
Динаміка посівних площ виглядала так:
- 2020 рік — 84,1 тис. га
- 2021 рік — 91,9 тис. га
- 2022 рік — 121,0 тис. га
- 2023 рік — 147,9 тис. га
- 2024 рік — 90,3 тис. га
- 2025 рік — 58,5 тис. га
У 2022–2023 роках відбулося різке зростання посівних площ, оскільки гречка розглядалася як одна з ключових культур внутрішньої продовольчої безпеки. Однак після пікового 2023 року почалося стрімке скорочення через надлишкову пропозицію та зниження економічної привабливості виробництва.
У результаті порівняно з 2020 роком площі зменшилися на 30,4%, а відносно 2021 року — на 36,3%. Основною причиною стало перевиробництво в попередні сезони, яке спричинило падіння рентабельності культури.
За оцінками аграрних науковців, у 2026 році можливе часткове відновлення площ до близько 99 тис. га. Це може свідчити про поступове відновлення інтересу виробників після різкого скорочення. Водночас прогнозується валовий збір на рівні 120–150 тис. тонн залежно від погодних умов і технологічного рівня виробництва. Найімовірнішим сценарієм є урожайність близько 13,6 ц/га та валовий збір приблизно 135 тис. тонн, що дозволяє забезпечити внутрішні потреби ринку без суттєвих ризиків дефіциту.
Основні зони вирощування гречки в Україні традиційно зосереджені у Поліссі та Лісостепу, де природно-кліматичні умови є найбільш сприятливими для культури.
Основні регіони-лідери у 2024 році:
- Рівненська область — 220,5 тис. ц
- Житомирська область — 205,8 тис. ц
- Хмельницька область — 178,9 тис. ц
- Тернопільська область — 152,4 тис. ц
Ці чотири області формують понад половину загального виробництва гречки в Україні. Водночас відбулася суттєва трансформація географії вирощування.
Раніше значні обсяги виробництва припадали також на східні регіони, зокрема Донецьку та Харківську області, однак після початку повномасштабної війни їхні показники різко знизилися:
- Донецька область — з 44,9 тис. ц у 2021 році до 11,0 тис. ц у 2024 році
- Харківська область — з 59,4 тис. ц до 18,4 тис. ц
Натомість західні області суттєво посилили свої позиції:
- Рівненська область — з 44,8 тис. ц у 2021 році до 220,5 тис. ц у 2024 році
- Тернопільська область — з 72,9 тис. ц до 152,4 тис. ц
Такі зміни пояснюються сукупністю факторів, серед яких:
- воєнні ризики, включно з окупацією та мінуванням земель
- економічна нестабільність у прифронтових регіонах
- кліматичні зміни, зокрема часті посухи та підвищення температур
Середня урожайність гречки в Україні залишається відносно стабільною, але коливається залежно від погодних умов і технологій вирощування:
- 2020 рік — 11,6 ц/га
- 2021 рік — 11,5 ц/га
- 2022 рік — 12,2 ц/га
- 2023 рік — 14,2 ц/га
- 2024 рік — 12,5 ц/га
- 2025 рік — 12,1 ц/га
Попри нижчу врожайність порівняно з іншими зерновими культурами, гречка зберігає економічну привабливість завдяки стабільному внутрішньому попиту та відносно високим цінам. Додатково її цінність посилюється агрономічними властивостями — вона є добрим попередником у сівозміні та не виснажує ґрунти.
Рентабельність культури суттєво залежить від ринкової кон’юнктури. Цінова динаміка виглядала так:
- 2021 рік — 27–35 тис. грн/т
- 2022 рік — 49–53 тис. грн/т
- 2023 рік — близько 20 тис. грн/т
- 2024 рік — 18–25 тис. грн/т
- 2025 рік — поступове відновлення
- весна 2026 року — понад 49 тис. грн/т
На споживчому ринку також фіксується зростання вартості: якщо у 2023 році кілограм гречки коштував близько 30 грн, то у 2026 році ціна перевищує 70 грн/кг.
Ринок гречки в Україні залишається переважно внутрішньо орієнтованим. Основні параметри такі:
- річне споживання — близько 100 тис. тонн
- основний канал збуту — внутрішня переробка
- виробництво у 2024 році — 113,7 тис. тонн
- виробництво у 2023 році — 210,7 тис. тонн (профіцит і тиск на ціни)
Експорт має другорядне значення:
- у 2025 році — близько 1 тис. тонн
- основні ринки: Нідерланди, Італія, Польща, Кувейт, Німеччина, Румунія
Таким чином, ключовим фактором для галузі залишається баланс між внутрішнім виробництвом і споживанням, а не зовнішні ринки збуту.
