На Тернопільщині мешканець Великих Гаїв Андрій Онуферко вирощує на власній присадибній ділянці понад сімдесят сортів винограду, з яких близько сорока вже дають плоди. Зараз триває активний збір урожаю, і садівник уважно стежить за станом ягід.
Ідея створити власний виноградник з’явилася у Андрія ще 30 років тому, проте реалізувати задум вдалося лише після виходу на пенсію. Для посадки він виділив 15 соток городу. Цього року садівник додатково придбав 12–15 нових сортів, які висадив у горщечки, щоб вони підросли до наступного сезону. Він пояснює, що для виживання лози на зиму достатньо, щоб одерев’яніла хоча б десятисантиметрова частина стебла.
Через цьогорічні кліматичні особливості дозрівання винограду затрималося майже на місяць. Дощі, приморозки та зміни клімату вплинули на строки збору, зазначає садівник. Перші саджанці він висадив чотири роки тому, серед них був десертний сорт Джованні, який добре підходить для споживання свіжим.
Для поливу винограду Андрій використовує дощову воду, при цьому під час спеки він надає кожному кущу 10–15 літрів води. Окрім цього, він регулярно підживлює рослини та обробляє ряди, що ростуть на схилі, щоб забезпечити рослинам рівномірне зволоження.
Саджанці чоловік замовляє через інтернет, де також знаходить поради щодо догляду. Наприклад, один із сортів — «Слава Україні» — йому подарували, він має солодкувато-нейтральний смак і добре втамовує спрагу в жарку погоду. Інший сорт, Дубовський, вирізняється рожевим кольором ягід і формою, схожою на перець. Щоб захистити виноград від сонця та шкідників, плоди накривають спеціальною сіткою, а на грона одягають мішечки для захисту від птахів, ос та бджіл.
Частину врожаю Андрій засушує: великі ягоди сорту Кишмиш Бравіссімо з кісточками він збирає й залишає для природного сушіння. Деякі сорти можуть зберігатися в холодильнику понад місяць, що дозволяє насолоджуватися ягодами навіть у лютому чи березні. Гібридний сорт Атос садівникові подобається як за смаком, так і за терміном зберігання.
Деякі нові сорти у садівника ще не дали повного врожаю, проте в наступному році очікується хороший урожай. Частину плодів він роздає родичам та друзям, адже виноградарство для Андрія Онуферка — це не лише справа, а й улюблене хобі, яке приносить задоволення і влітку, і взимку.
