Після цінового сплеску минулого року виробництво овочів борщового набору в Україні різко зросло, що призвело до суттєвого дисбалансу між пропозицією та попитом. Попри відсутність повноцінної офіційної статистики через війну, ринкові учасники фіксують надлишкові обсяги практично за всіма ключовими позиціями — від картоплі до капусти та цибулі.
Про ситуацію на ринку овочів повідомив президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник. За його оцінкою, саме рекордно високі ціни на овочі борщового набору у попередньому сезоні стали головним стимулом для аграріїв значно збільшити посівні площі. Така реакція була масовою, адже аналогічні рішення ухвалювали як великі виробники, так і дрібні фермерські господарства.
У результаті цього сезону український ринок зіткнувся з перевиробництвом усіх основних овочів борщового набору, зокрема цибулі, моркви, буряка, капусти та картоплі. В асоціації наголошують, що розширення площ без урахування загальної ринкової кон’юнктури та дій інших виробників призвело до падіння закупівельних цін. За нинішніх умов частина продукції реалізується нижче собівартості, а подекуди ціни виявилися в кілька разів нижчими за витрати на вирощування.
Водночас, за словами керівника профільної асоціації, у відносно кращому становищі перебуватимуть ті господарства, які мають сучасні овочесховища та здатні якісно зберігати врожай упродовж тривалого періоду. Можливість дотримати продукцію до кінця зими або початку весни дозволяє розраховувати на поступове відновлення цін, коли сезонна пропозиція скоротиться.
Ситуація з тепличними овочами, за оцінками УПОА, залишається стабільною і суттєвих змін у найближчій перспективі не передбачається. В Україні працює обмежена кількість тепличних комплексів, які спеціалізуються переважно на вирощуванні огірків і томатів. Узимку така продукція традиційно залишається дорогою через високі витрати на енергоресурси, що робить її менш конкурентною порівняно з імпортом, зокрема з Туреччини.
Попри те що вітчизняні тепличні овочі часто мають вищі якісні характеристики, їхня вартість зазвичай суттєво перевищує ціну імпортних аналогів. Через це структура ринку залишається незмінною: українська теплична продукція займає нішу преміального сегмента, тоді як масовий попит значною мірою задовольняється за рахунок імпорту.
