Після січневого зниження світовий ринок кукурудзи поступово переходить у фазу технічного відновлення, що відображається на цінових тенденціях у різних регіонах. На цьому тлі в Україні спостерігається укріплення внутрішніх цін, яке формується на фоні обмеженої пропозиції зерна та стриманої активності аграріїв. Аналітики Spike Brokers відзначають, що виробники не поспішають виходити з продажами, очікуючи подальшої стабілізації або зростання котирувань.
«Подорожчання, за класичною моделлю, призвело до подальшого скорочення пропозиції: фермери, які й без того були малоактивними, ще більше стримали продажі», — уточнили брокери.
Водночас підвищення цін всередині країни має і зворотний ефект для зовнішньої торгівлі. Українська кукурудза поступово втрачає конкурентні переваги на експортних ринках, оскільки її ціновий рівень стає менш привабливим у порівнянні з пропозиціями інших країн-постачальників. Додатковим чинником, який впливає на поведінку покупців, є логістична ситуація: на підходах до портів накопичено понад 500 тис. т кукурудзи у залізничних вагонах. Такий обсяг формує для трейдерів так званий товарний комфорт строком на 5–10 днів і знижує потребу в оперативних закупівлях.
Поточна цінова динаміка свідчить про напружений баланс між попитом і пропозицією. За даними індексу SPIKE, вартість кукурудзи на умовах CPT Одеса зросла з $209/т наприкінці січня до $213/т. Це підтверджує, що ринок реагує на обмежену доступність зерна, навіть попри зниження експортної активності.
Окрему роль у формуванні ринку відіграє географія збуту. Морські порти залишаються ключовим каналом реалізації, тоді як західний напрямок використовується вибірково та працює переважно під конкретні програми з обсягами 100–150 тис. т на місяць. При цьому попит на прикордонних переходах здебільшого вже закритий, а частина європейських покупців, зокрема на італійському ринку, переорієнтовується на контракти з постачанням у пізню весну та літній період.
«Ринок залишається порт-орієнтованим, тоді як західний напрямок FCA працює точково під окремі програми обсягом 100-150 тис. т на місяць. Попит на кордоні здебільшого закритий, а італійський ринок уже торгує пізню весну та літо», — додали брокери.
У сукупності ці фактори формують складну ситуацію для експортерів: внутрішнє зростання цін підтримує виробників, але водночас обмежує можливості активного просування української кукурудзи на зовнішні ринки в короткостроковій перспективі.
