Український аграрний сектор демонструє не лише готовність до інтеграції з європейським ринком, а й прагнення бути його органічною частиною.
Під час Ukraine Recovery Conference 2025, що проходила в Римі, представники українського агробізнесу висловили чітку позицію: агровиробники не бачать у стандартах ЄС перешкоди, однак наголошують на необхідності перехідного періоду для повноцінної адаптації. Зокрема, президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса підкреслив, що агросектор України не є загрозою для фермерів країн Євросоюзу, а реальна небезпека для стабільності глобального продовольчого ринку виходить з боку росії, яка контролює суттєві частки у світовій торгівлі зерном і добривами.
Сьогоднішня співпраця з європейськими партнерами — це не лише виклик, а й можливість для обміну досвідом. Українські виробники зацікавлені у впровадженні цифрових інструментів у сільському господарстві, зокрема ІТ-рішень, що вже давно є частиною агросистем країн ЄС. Водночас українські інновації, особливо в напрямку застосування безпілотних технологій у сільському господарстві, мають потенціал стати вагомим внеском у розвиток агросектору не лише України, а й таких країн, як Італія чи Франція.
Слід зауважити, що багато європейських стандартів, яких має досягти українське сільське господарство, подекуди є жорсткішими, ніж внутрішні вимоги самих країн ЄС. Це, з одного боку, підвищує планку якості, а з іншого — вимагає системної державної підтримки, інвестицій у технології та навчання кадрів. Україна вже робить кроки у цьому напрямку.
Європейська спільнота поступово усвідомлює, що Україна стає незамінним гравцем у сфері постачання агропродукції. Наприклад, навіть у сфері соняшникової олії, де раніше Україна домінувала, ситуація дещо змінилася через втрату частини орних земель. Тому український агросектор сьогодні більше потребує співпраці, ніж конкурує.
Алекс Ліссітса резюмував, що Україна бачить себе не як суперника, а як повноцінного союзника Європи. Він наголосив на відкритості до діалогу щодо майбутньої трансформації аграрної політики ЄС і необхідності будувати партнерські відносини на основі фактів, довіри та спільного бачення розвитку.
Таким чином, український агросектор не тільки готовий до нових стандартів — він прагне брати участь у їх формуванні разом із європейськими партнерами, будуючи міцний фундамент для аграрного майбутнього всієї Європи.
