Брюссельська капуста поки що не належить до базових овочевих культур в українському виробництві, однак її потенціал значно перевищує нинішні масштаби вирощування. На тлі зростання інтересу до продуктів здорового харчування та розширення асортименту переробленої овочевої продукції ця культура може стати джерелом доданої вартості для фермерів. Водночас практичні результати досліджень свідчать, що економічний ефект залежить не стільки від вибору гібрида, скільки від правильного розміщення рослин у полі.
Науковці НУБіП України звертають увагу на те, що брюссельська капуста вітчизняними виробниками часто недооцінюється саме через нестачу відпрацьованих агротехнологічних рішень. У країнах ЄС ця культура давно є складовою овочевого ринку, тоді як в Україні її промислове вирощування залишається обмеженим. Однією з ключових причин називають недостатню адаптацію схем посадки до біологічних особливостей рослин та умов вирощування.
Брюссельська капуста вирізняється високою харчовою цінністю. Вона містить значну кількість легкозасвоюваних білків, клітковину, вітаміни С, К, РР, групи В, каротиноїди та мінеральні елементи. Низька калорійність робить продукт привабливим для дієтичного харчування, а стабільний попит з боку переробників створює додаткові можливості для збуту. Проте реалізувати ці переваги без оптимізації технології вирощування складно.
У межах досліджень було проаналізовано вплив густоти стояння рослин на формування врожаю брюссельської капусти. Експерименти проводили з гібридом Франклін F1 на базі навчально-наукового центру НУБіП України. Для оцінки ефективності використовували три схеми розміщення рослин: 70 × 50 см із густотою 28,6 тис. шт/га, 70 × 40 см — 35,7 тис. шт/га та 70 × 30 см — 47,6 тис. шт/га. Контрольним варіантом обрали найрідшу схему.
Збирання продукції здійснювали у два строки — наприкінці вересня та наприкінці жовтня. Під час першого етапу було отримано лише близько третини загального врожаю, при цьому частина головочок мала пошкодження від шкідників. Натомість під час другого збирання продукція характеризувалася кращим зовнішнім виглядом, що позитивно позначилося на її товарних показниках.
Аналіз результатів показав, що загущення насаджень впливає не лише на розмір і масу головочок, а й на строки досягнення технічної стиглості. За меншої густоти рослин початок збирання настав раніше, тоді як за найбільш щільної схеми достигання затримувалося. Це має практичне значення для виробників, оскільки пізніший вихід продукції на ринок знижує конкурентоспроможність та ускладнює планування збуту.
Найвищі показники продуктивності були зафіксовані саме за схемою 70 × 50 см. Рослини формували найбільшу кількість головочок, які мали вищу середню масу та забезпечували більший загальний вихід продукції з однієї рослини. За загущеного розміщення кількість головочок зменшувалася, а сумарна маса врожаю з рослини була нижчою.
Схема посадки суттєво вплинула і на товарність. За найрідшого розміщення частка кондиційної продукції сягала 97%, тоді як за найщільнішої знижувалася до 86%. Для промислового виробництва така різниця означає значні втрати товарної маси з гектара, навіть за формально вищої кількості рослин.
Отримані дані підтверджують, що оптимізація площі живлення забезпечує кращу фотосинтетичну активність, рівномірніше формування головочок і зменшення ураження хворобами та шкідниками. У підсумку менша густота посадки дозволяє отримати стабільніший, якісніший і економічно вигідніший урожай.
Таким чином, дослідження НУБіП України створює практичну основу для виробників, які розглядають брюссельську капусту як нішеву, але перспективну культуру. За правильно підібраної схеми висаджування вона здатна забезпечити швидший вихід на ринок, високу товарність і кращу рентабельність. У поєднанні з довгостроковим попитом на здорові продукти це відкриває для брюссельської капусти значно ширші перспективи в українському овочівництві.
