Зміна кліматичних умов поступово трансформує аграрну карту України, і культури, які ще кілька років тому вважалися нетиповими для північних регіонів, починають там приживатися. Однією з таких культур стає виноград, який у середньостроковій перспективі може зайняти важливе місце в садівництві Житомирської області. Про це говорить засновник сімейної виноробні Lowkowo Микола Янушевич, який уже кілька років експериментує з виноградарством у цьому регіоні.
Власний виноградник він заклав у 2018 році, а до повноцінного виробництва вина перейшов у 2023-му. Перші комерційні продажі продукції стартували у 2024 році. Таким чином, шлях від ідеї до ринку зайняв кілька років, протягом яких винороб поступово відпрацьовував технології та адаптувався до місцевих умов.
«Ідея виникла завдяки пристрасті до вина, яка передавалася з покоління в покоління. Мій прадід займався вирощуванням та переробкою хмелю для пива. Я починав виготовляти вино для себе, для друзів. Але коли побачив, що виходить, то з'явився азарт і мета: створювати щире, чисте українське вино з душею. Скажи комусь п'ять років тому, що виноробня в Житомирі — не по вірив би ніхто», — розповів винороб.
На початковому етапі ідею виноградника на Житомирщині багато колег сприймали зі скепсисом. Проте агрокліматичні тенденції останніх років підтверджують, що зона стабільного тепла поступово зміщується на північ. За спостереженнями аграріїв, збільшується сума активних температур, подовжується вегетаційний період, що відкриває нові можливості для багаторічних культур, зокрема винограду. Саме тому Микола Янушевич вважає, що протягом наступних 5–10 років виноград може стати однією з провідних культур для садівників області.
Водночас кліматичні зміни несуть не лише переваги. За словами винороба, найбільшим ризиком залишаються весняні заморозки, особливо у травні. Якщо зима для виноградної лози не є критичною і рослина здатна відновитися за один-два сезони, то різке похолодання навесні може знищити врожай практично миттєво і звести нанівець результати всього року.
Виноробня Lowkowo працює у форматі крафтового виробництва і принципово не орієнтується на великі обсяги. Для ферментації та витримки використовуються невеликі ємності: від 250–300 л до резервуарів об’ємом 2 т, зокрема для мацерації каберне. Розширювати виробництво власник не планує, роблячи ставку на контроль процесу та стабільну якість. Уперше в асортименті з’явилися вина, витримані в дубових бочках, серед яких шардоне, піно нуар і каберне.
Окремим викликом для малих виноробень Микола Янушевич називає сприйняття українського вина споживачами. За його словами, головне завдання — довести, що локальний продукт може конкурувати з відомими європейськими зразками. Саме тому винороб особисто бере участь у дегустаціях, представляє свої вина та пояснює покупцям, чому їхня вартість співставна з італійськими чи французькими аналогами.
