20 лютого 2026 року Державний аграрний реєстр офіційно перейшов у повну державну власність. Платформу разом із майновими правами інтелектуальної власності технічно передано Міністерству економіки України. Відтепер держава контролює не лише функціонування системи, а й усі юридичні аспекти, пов’язані з її використанням та подальшим розвитком.
Створення реєстру відбувалося за підтримки ЄС, Світового банку та ФАО. На національному рівні інструмент запрацював у серпні 2022 року як відповідь на потребу швидко адмініструвати допомогу агросектору в умовах повномасштабної війни. Втрата частини територій, порушення логістики, дефіцит обігових коштів і ресурсів змусили державу шукати цифрові рішення, які дозволяють оперативно ідентифікувати виробників та спрямовувати підтримку без зайвої бюрократії.
Станом на сьогодні до системи приєдналися понад 200 тис. агровиробників. Через платформу реалізовано більш як 70 програм, а загальний обсяг розподіленої допомоги перевищив 35 млрд грн. Йдеться як про бюджетні інструменти, так і про міжнародні ініціативи, що координуються урядом.
Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик в ефірі телеканалу Суспільне «Перший» пояснив, що після передачі платформи держава отримала повний контроль над її подальшим масштабуванням. За його словами, це дає можливість перетворити реєстр на базовий цифровий канал взаємодії між аграріями та органами влади.
«Наше завдання, щоб 100% державної підтримки агросектору надавалося саме через ДАР. Після нескладної онлайн-реєстрації система сама підтягує потрібні дані, а фермер отримує персональні повідомлення про доступні програми підтримки – від субсидій і кредитів до грантів. Фактично ми переходимо від розпорошених оголошень до швидкої й адресної допомоги», – наголосив Денис Башлик.
Таким чином, мова йде про централізацію інформації та автоматизацію процесів. Система інтегрується з державними реєстрами, що дозволяє підтягувати дані про земельні ділянки, статус господарства та інші параметри без повторного подання документів. Це суттєво скорочує час подання заявки та зменшує адміністративне навантаження на фермерів.
Окремий акцент зроблено на підтримці малих виробників. Раніше саме ця категорія часто залишалася поза програмами через складні процедури або недостатню поінформованість. Тепер подання заявки займає лічені хвилини, що особливо важливо в умовах воєнного часу, коли рішення мають ухвалюватися швидко, а ресурси — надходити без затримок.
Через ДАР реалізуються не лише фінансові інструменти. Платформа вже використовувалася для розподілу матеріальної допомоги — зокрема зернових рукавів для зберігання врожаю, насіння, добрив та інших ресурсів, необхідних для проведення посівної й збирання. Такий формат довів ефективність цифрового обліку при розподілі гуманітарної та технічної підтримки.
Наступним етапом розвитку має стати інтеграція місцевих програм — на рівні територіальних громад і областей. Це дозволить об’єднати державні, міжнародні та регіональні інструменти в одному цифровому середовищі та забезпечити рівні правила доступу для всіх категорій виробників.
Водночас реєстр виконує і стратегічну функцію — формування аграрної політики на основі фактичних даних.
«Наразі в ДАР зареєстровано понад 200 тисяч агровиробників, які обробляють близько 20 млн гектарів землі. Це суттєво уточнило структуру сектору: якщо раніше офіційна статистика фіксувала значно меншу кількість малих фермерів, то нині в реєстрі їх уже в рази більше. Близько 80% користувачів платформи – малі та середні виробники, що спростовує поширені уявлення про домінування виключно великих агрохолдингів», – зазначив Денис Башлик.
Отримані дані дозволяють точніше оцінювати структуру землекористування, концентрацію виробництва та потреби різних категорій господарств. Це важливо для розробки програм підтримки, бюджетного планування та переговорів із міжнародними партнерами щодо подальшого фінансування агросектору.
З огляду на зростання обсягів інформації особлива увага приділяється кіберзахисту. Реєстр розгорнуто з урахуванням воєнних ризиків та за технічної підтримки міжнародних партнерів. Захист персональних і виробничих даних аграріїв визначено одним із ключових пріоритетів функціонування системи.
Передача Державного аграрного реєстру у повну державну власність фактично означає завершення етапу становлення платформи та перехід до її інституційного закріплення як основного цифрового інструменту підтримки агросектору. Уряд розраховує, що концентрація всіх програм у межах єдиного реєстру дозволить зробити державну допомогу більш адресною, прозорою та заснованою на реальних даних, що особливо актуально в умовах відновлення економіки та подальшої цифровізації управління.
