Ситуація з фітосанітарною безпекою посівів кукурудзи в Україні ускладнюється через активне розширення ареалу західного кукурудзяного жука, відомого як діабротика. Карантинний шкідник поступово виходить за межі традиційних зон поширення і стає проблемою для дедалі більшої кількості господарств, особливо в регіонах із високою концентрацією кукурудзи в сівозміні.
За оцінками фахівців аграрного ринку, діабротика останніми роками впевнено просувається у східному та південному напрямках. Така динаміка змушує агровиробників переглядати системи захисту культури, оскільки основна шкода завдається личинками, які пошкоджують кореневу систему рослин, призводячи до вилягання посівів і втрат урожайності. У відповідь на ці ризики великі агрохолдинги закладають окремі технологічні дослідження, спрямовані на ефективний контроль личинкових стадій шкідника.
Паралельно експерти відзначають розширення зони поширення діабротики в центральних і північних регіонах країни. Карантинний шкідник уже зафіксований у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, де особливо вразливими виявляються площі з багаторічним вирощуванням кукурудзи в монокультурі. Саме відсутність повноцінної сівозміни створює сприятливі умови для накопичення популяції жука та ускладнює боротьбу з ним.
Фахівці галузі наголошують, що за нинішніх умов ключову роль відіграє поєднання агротехнічних і хімічних методів захисту. У практичних рекомендаціях дедалі частіше акцентується на обов’язковому інсектицидному захисті кукурудзи в критичні фази розвитку рослин, зокрема на ранніх етапах вегетації. Такий підхід дозволяє стримувати чисельність шкідника та зменшувати ризики економічних втрат.
Загалом подальше поширення західного кукурудзяного жука свідчить про необхідність системного моніторингу, дотримання сівозміни та адаптації технологій вирощування кукурудзи до нових фітосанітарних викликів, з якими стикається український агросектор.
