В українських морських портах наразі очікують завантаження близько семи суден, які мали б вивозити ріпак на зовнішні ринки. Проблема виникла на тлі складнощів із впровадженням законодавчих змін, що регулюють експорт сої та ріпаку. Невизначеність у правилах поставила під загрозу безперервність поставок і змусила бізнес шукати рішення разом із державними структурами.
Нещодавно відбулася координаційна зустріч представників аграрного бізнесу та відповідальних органів влади. Як пояснив керівник аналітичного відділу компанії Barva Invest Павло Хаустов, швидких результатів вона не принесла. За його словами, замість того, щоб напрацювати конкретні механізми ще до набрання чинності законом, сторони лише домовилися про проведення подальших нарад.
Учасники бізнесу висловлювали претензії, що державні установи, відповідальні за реалізацію нових норм, такі як Митниця, Податкова та Мінфін, фактично не підготувалися до запуску системи. Це викликало занепокоєння серед експортерів, адже відсутність технічної бази унеможливлює швидке вирішення проблем.
За даними Barva Invest, агрокомпанії паралельно працюють із юристами над формуванням пропозицій для держави. Проте більшість варіантів поки що не знаходять підтримки, адже вони не відповідають чинному законодавству. Тимчасові «ручні» схеми перевірок чи використання неофіційних документів, на кшталт гарантійних листів виробників, навіть не розглядаються.
Сьогодні Міністерство економіки має представити робочий варіант розв’язання ситуації. Проте, за словами експертів, навіть якщо він буде ухвалений, система потребує суттєвого доопрацювання, щоб реально функціонувати. Аналітики зазначають, що мінімальним кроком могло б стати надання агровиробникам гарантій повернення вже сплаченого мита. Але для цього слід чітко визначити процедуру перевірки виробників і підтвердження походження продукції.
Фактично, для запуску механізму необхідно повністю реалізувати положення закону, що стосуються контролю та фінансів. Оскільки питання напряму пов’язане з державним бюджетом, строки повернення митних платежів розглядаються не раніше 2026 року. Це означає, що найближчим часом учасникам ринку доведеться працювати в умовах невизначеності, що створює ризики як для аграріїв, так і для зовнішньоекономічної репутації України.
