Прохолодна весна і пізні заморозки цього року значно ускладнили роботу пасічників Полтавської області, що негативно позначиться на кількості зібраного меду. Торік ситуація була подібною — через посуху бджолярі отримали лише 50–60 кг меду з однієї бджолосім’ї, хоча зазвичай очікують до 100 кг.
Про це розповіла Наталія Сенчук, очільниця обласного об’єднання «Полтавський пасічник».
"Багато бджолярів залишили пасіки на дружин, батьків стареньких, а можливо доглядають колеги, таких випадків багато. Звичайно, не повністю гарний догляд за пасікою зменшує кількість бджолиних сімей і продуктивність падає. Щоб гарно взяти меду із бджолиної сім’ї, треба кочувати, мати якісь культури, до чогось виїжджати. То пасіки, які полишили, їх ніхто не буде вивозити. Дякую тим хлопцям, тим дружинам, які доглядають цих бджіл, знаходимо ми моменти, щоб зберегти цих бджіл", — зазначила вона.
За її словами, цьогорічний травень став справжнім випробуванням для бджолиних родин. Раптові похолодання призводили до втрати нектароносів, що позначилося на здатності бджіл накопичувати корм.
"Зазвичай, дерева, які рано заквітували, це абрикоси, і ми пораділи, що є на чому бджолам розвиватися. І тут приморозки пішли, наступні дерева, які мали квітувати, вони підмерзли. Далі почали квітувати яблуні, сливи, бджоли встигли запилити їх, щось навіть принесли із садків, але тут знову похолодання. Холоди змушують бджіл харчуватися тими кормами, які вони принесли вже. І виходить, що у нашій місцевості ми не можемо відкачати ранніх медів, бо вони їх використовують на своє харчування", — пояснила Сенчук.
Ще однією серйозною загрозою для пасік залишаються неконтрольовані обробки полів пестицидами з боку агровиробників, які часто ігнорують вимоги до безпеки бджіл.
"Пройшли з одним пасічником судові справи. Дякуючи професійному адвокату, яка змогла цю справу виграти, пасічнику (не знаю, чи виплатили, бо два роки тяглося), але суд призначив компенсацію виплатити за загинувших бджіл і за недоотриману вигоду. Обробітки проводяться серед білого дня і не враховують вони погодних умов, тобто, вітрів. Вітром відноситься на узбіччя пил цієї отрути. І терен цвів, і кульбаба, і інші бур’янці, які для аграріїв бур’янці, а для бджіл це підтримуючий взяток. І вони приносили до вуликів неякісну продукцію і були отруєння", — поділилася бджолярка.
Незважаючи на всі труднощі, бджолярська спільнота області продовжує працювати і підтримувати військових. Як наголосила Наталія Сенчук, немає жодного пасічника, який би не долучився до благодійності й не поділився частиною продукції з українськими захисниками.
У зв’язку з такими складними умовами пасічники все частіше говорять про потребу в координації з аграріями щодо безпечного обприскування. Також обговорюється впровадження локальних систем моніторингу погодних ризиків для ефективнішого планування медозбору.
