До кінця 2025 року вартість хліба в Україні може зрости приблизно на 20%, однак суттєвого удару по бюджету пересічної української родини це не завдасть. Такий прогноз озвучив Олександр Тараненко, голова Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП).
"Не здивуюся, якщо так станеться. Все до того йде", — заявив він.
За словами Тараненка, наразі хлібзаводи відпускають 1 кг хліба за трохи більше ніж 40 грн, але кінцева ціна для споживача часто формується значно вище. У супермаркетах націнка на хліб подекуди досягає 30%, хоча законодавство встановлює обмеження в межах 10%. Це пов’язано з використанням різних маркетингових стратегій і внутрішньої цінової політики торгових мереж.
Попри це, витрати українця на хліб залишаються порівняно невисокими.
"Об'єктивно зараз українець споживає 150–200 г хліба щодня, тобто на місяць — близько 5 кг. Отже, щомісяця громадянин України витрачає на хліб 200–210 грн. Якщо ціна за рік збільшиться на 20%, то людина витрачатиме щомісяця на хліб на 40 грн більше. Так, для наших пенсіонерів та інших малозабезпечених верств населення 40 грн – це гроші. Проте говорити, що 40 грн на місяць підірвуть бюджет української сім’ї, мабуть, було б перебільшенням", — вважає експерт.
Підвищення цін обумовлене загальним здорожчанням складових виробництва. Вартість борошна, дріжджів, жирів, цукру, а також електроенергії та логістики зросла. Додатково тиск на виробників створюють державні вимоги щодо підвищення зарплат на підприємствах, які мають право на бронювання персоналу — мінімум до 20 тис. грн на місяць.
"З вирахуванням податків на руки люди отримають 16 тис. грн. До цього середня зарплата в нашому бізнесі становила 13–15–16 тис. грн незалежно від підприємства. Згодьтеся, невисока зарплата. Але коли хтось каже, що пекарі наживаються, це зовсім не так. Підвищення зарплати навіть на 20–30% – це суттєве збільшення витрат виробника при тому, що дохідну частину наростити не можемо", — наголосив Тараненко.
За його словами, рентабельність хлібопекарської галузі тримається на межі: інколи деякі сорти хліба виробляються навіть зі збитками.
В Україні офіційно зареєстровано понад 3 тисячі підприємств, що займаються виробництвом хліба, проте не всі з них працюють на постійній основі. Деякі перебувають у стадії простою через проблеми з логістикою, ресурсами або браком персоналу.
"Нехай не всі вони сьогодні працюють з різних причин, але навіть якщо з них працює дві тисячі, то теоретично уявити, що всі змовилися і мають надприбутки, – це нісенітниця", — категорично відкинув чутки про цінову змову Тараненко.
На тлі складної економічної ситуації, викликаної війною, високою інфляцією та коливанням цін на сировину, вітчизняні виробники хліба працюють у складних умовах. Водночас експерти зауважують: навіть при зростанні цін, хліб залишиться відносно доступним продуктом у споживчому кошику українців.
Уряд та профільні асоціації наразі обговорюють можливості часткової компенсації витрат для виробників соціальних сортів хліба або ж впровадження гарантійних програм для постачальників борошна і сировини, аби мінімізувати тиск на кінцевого споживача.
