Хмельницька макаронна фабрика, яка працює під брендом «Тая», отримала сертифікат Kosher і стала першим виробником макаронних виробів в Україні, що пройшов цю одну з найскладніших процедур міжнародної сертифікації харчової продукції. Йдеться про підтвердження відповідності не лише інгредієнтів, а й усього виробничого процесу суворим вимогам безпечності, чистоти та контролю, що діють у системі кашруту.
У компанії підкреслюють, що сертифікат Kosher логічно доповнив пакет уже наявних міжнародних стандартів, які стали основою експортної моделі підприємства. Орієнтацію на зовнішні ринки фабрика визначила ще близько 5 років тому, ухваливши рішення про повну автоматизацію виробництва. Такий крок дозволив стабілізувати якість продукції, підвищити ефективність і відповідати вимогам міжнародних партнерів.
Проходження аудиту Kosher стало елементом довгострокової стратегії модернізації та посилення позицій на національному ринку з прицілом на входження до топ-5 українських виробників.
«Це ще один доказ того, що наші інгредієнти, обладнання, чистота виробництва та організація роботи відповідають суворим нормам кашруту. Для нас це не просто новий знак якості — це можливість відкривати нові ринки, знаходити партнерів у різних країнах світу та доводити, що українська продукція може бездоганно відповідати глобальним вимогам. І, звичайно, єдина можливість постачати продукцію до Ізраїлю — це мати підтверджений рабинатом Ізраїлю сертифікат Kosher. Аудит і прописані умови для його отримання є надзвичайно суворими. Тож можемо з гордістю сказати, що ми — єдиний виробник макаронних виробів в Україні з таким сертифікатом», — зазначила директорка Хмельницької макаронної фабрики Вікторія Грек.
Раніше підприємство також отримало сертифікат FSSC 22000, який визнається у світі як один із базових стандартів безпечності харчових продуктів. Керівництво фабрики наголошує, що досягнення таких вимог стало можливим лише після повної зміни управлінських і технологічних підходів.
«Десять років тому я би хотіла почути просту істину: автоматизація — не розкіш і не «потім», а питання виживання. Хто цього не зрозумів вчасно, той сьогодні наздоганяє ринок у надто складних умовах», — підкреслила Вікторія Грек.
Наразі модернізований виробничий комплекс оснащений лініями швейцарського бренду Bühler та випускає близько 60 тонн продукції на добу. Це забезпечує стабільність якості й дозволяє працювати з великими обсягами без втрати контролю над процесами. Водночас підприємство функціонує в умовах жорсткої конкуренції та порівняно невисокої культури споживання макаронних виробів на внутрішньому ринку.
В Україні середнє споживання макаронів становить близько 4 кг на рік на одну людину, тоді як у більшості країн Європи цей показник перевищує 10 кг. За результатами досліджень компанії, близько 45% українців споживають макарони 2–3 рази на тиждень, поєднуючи їх із національними кулінарними традиціями. Водночас навіть в умовах складної економічної ситуації зростає попит на преміальні макаронні вироби з твердих сортів пшениці. Саме в цьому сегменті українські виробники конкурують не лише між собою, а й з імпортом, де значну частку займають турецькі бренди.
Реагуючи на ці тенденції, Хмельницька макаронна фабрика розширила асортимент, запустивши бренди Cantare та Grano Nativo з твердих сортів пшениці, що дозволило закріпити позиції у зростаючому сегменті.
«Неможливо побудувати сильну переробку без якісної сировинної бази. Перш ніж масово закликати аграріїв розвивати переробні підприємства, держава має стимулювати вирощування пшениці з високим вмістом білка та прогнозованими показниками якості», — наголошує Вікторія Грек.
Війна суттєво вплинула й на експортну модель підприємства. Наразі частка експорту в структурі продажів фабрики становить близько 20%.
«Для нас морська логістика сьогодні майже недоступна: вартість фрахту по багатьох напрямках дорівнює або навіть перевищує вартість товару. У таких умовах ми переорієнтували експортну стратегію на автомобільну логістику та країни, до яких можемо дістатися суходолом — передусім це ринки Європейського Союзу та сусідніх країн», — пояснює Вікторія Грек, підкреслюючи, що саме якість, а не ціна, є ключовим чинником для стабільних експортних контрактів.
На тлі державного курсу на розвиток переробної промисловості та поступову відмову від сировинної моделі агросектору приклад Хмельницької макаронної фабрики демонструє, що такий шлях потребує часу, значних інвестицій і стратегічної послідовності. Отримання сертифіката Kosher стало підтвердженням здатності українського підприємства відповідати найвищим міжнародним вимогам і будувати конкурентоспроможну переробку навіть в умовах воєнних і логістичних викликів.
