У поточному маркетинговому році 2024/2025 Україна експортувала загалом 71,3 тис. тонн борошна, що свідчить про спад у порівнянні з минулим роком. Зокрема, основна частина цієї продукції — 66,7 тис. тонн — припала на пшеничне борошно. Для порівняння, у попередньому сезоні цей показник був на рівні 92,5 тис. тонн, тобто річне скорочення обсягів експорту склало понад 27%.
Про це повідомила галузева асоціація «Борошномели України» у своїй аналітичній публікації у Facebook.
Варто зазначити, що незважаючи на зменшення загального експорту, країни Європейського Союзу зберегли статус основного ринку збуту для української продукції. За даними асоціації, близько 46% усіх поставок пшеничного борошна цього сезону припали саме на країни ЄС. Найбільшими споживачами стали Молдова (20,3 тис. тонн), Чехія (15,3 тис. тонн), а також неєвропейські партнери — Палестина (10,8 тис. тонн). Франція (3,0 тис. тонн) та Іспанія (2,9 тис. тонн) також увійшли до п’ятірки лідерів серед імпортерів.
Щодо інших видів борошна — їх експорт також демонструє негативну динаміку. У 2024/25 МР на зовнішні ринки було відвантажено 4,6 тис. тонн нетрадиційних видів борошняної продукції, що менше ніж у попередньому сезоні (5,4 тис. тонн). Цікаво, що частка країн ЄС у структурі цього експорту також скоротилася — з 27% у 2023/24 МР до 14% у поточному.
Найбільшими покупцями інших видів борошна стали Молдова (3,2 тис. тонн), Ізраїль (0,5 тис. тонн), Хорватія (0,2 тис. тонн), а також Болгарія і Іспанія, які імпортували по 0,1 тис. тонн кожна. Зменшення частки ЄС може бути пов'язане як з внутрішнім насиченням європейського ринку, так і з конкуренцією з боку інших постачальників, зокрема з Туреччини, Казахстану або Росії.
Скорочення обсягів експорту частково може пояснюватися загальними тенденціями у світовій торгівлі зерном і продуктами його переробки, а також змінами у внутрішній логістиці України через війну. Багато виробників орієнтуються на внутрішній ринок через проблеми з портовою інфраструктурою або ускладнену логістику через західні кордони.
Зменшення обсягів експорту також може свідчити про трансформацію стратегії українських борошномельних підприємств — від орієнтації на обсяги до фокусування на якості, нішевих продуктах або готовій продукції з доданою вартістю.
Аналітики галузі прогнозують, що за умови стабілізації експортних маршрутів, а також активного просування продукції на Близькому Сході та в Північній Африці, обсяги поставок можуть поступово зрости в наступних кварталах.
