Нові домовленості між Україною та Європейським Союзом у межах модернізованої Зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) наразилися на опір із боку кількох країн-членів ЄС. Під час обговорення на засіданні Ради Європейського Союзу з питань сільського господарства, яке відбулося 14 липня у Брюсселі, делегації з Польщі, Угорщини, Словаччини, Болгарії та Румунії висловили занепокоєння щодо змісту нової торговельної угоди, яку просуває Єврокомісія.
Представники цих країн вказали, що запропонований документ, який має замінити так званий "торговельний безвіз", що діяв до червня 2024 року, несе ризики для стабільності аграрного ринку ЄС. Зокрема, було озвучено побоювання, що лібералізація торгівлі з Україною у нинішньому вигляді може спричинити надмірний імпорт сільгосппродукції й тим самим вплинути на внутрішні ціни та доходи європейських фермерів.
Офіційний представник Єврокомісії, відповідальний за аграрну політику, Крістоф Гансен підтвердив, що перегляд умов торгівлі з Україною став предметом дискусії на прохання окремої групи держав. За його словами, переглянутий варіант ПВЗВТ мав бути узгоджений ще у 2021 році, однак повномасштабна війна в Україні зупинила переговорний процес.
Він також додав, що під час зустрічі учасники висловили різні думки, однак сама Єврокомісія вважає запропоновану угоду збалансованою і такою, що враховує інтереси як української, так і європейської сторони. Зокрема, за словами Гансена, нова угода повинна створити довготривалу основу для передбачуваної та взаємовигідної торгівлі, водночас залишаючи можливості для коригування умов у разі ринкових викликів.
Водночас, за даними видання «Європейська правда», зазначені п’ять держав наполягають на доопрацюванні вже узгодженого проекту змін до угоди. Вони вважають, що у нинішній редакції документ може надати Україні надмірні торговельні переваги, які важко буде компенсувати підтримкою з боку ЄС власним аграріям.
Слід зауважити, що з моменту впровадження тимчасового скасування мит та квот на українську продукцію, яке діяло в рамках «торговельного безвізу», в аграрному секторі ЄС періодично виникали напруження. Насамперед — у прикордонних з Україною країнах, де сільгоспвиробники неодноразово виступали з протестами через надмірну конкуренцію.
У контексті майбутніх рішень щодо формату співпраці в агросекторі між Україною та ЄС, подальші кроки залежатимуть від здатності сторін знайти компроміс між підтримкою українського експорту та захистом інтересів європейських фермерів. Аналітики зазначають, що це питання є не лише економічним, а й політичним, адже безпосередньо впливає на динаміку євроінтеграції України.
