Повномасштабна війна суттєво вплинула на український зерновий ринок, однак великі міжнародні трейдери поки не демонструють намірів повністю згортати діяльність в Україні. Попри постійні атаки на портову інфраструктуру, складну логістику та подорожчання страхування вантажів і об’єктів, глобальні компанії продовжують працювати на українському ринку, оскільки він залишається важливою частиною світової торгівлі зерном.
Таку оцінку ситуації озвучив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов. За його словами, воєнні ризики вже змусили частину міжнародних компаній скоригувати власні торговельні підходи. Деякі оператори скоротили обсяги закупівель, а окремі трейдери запровадили додаткові обмеження щодо зберігання зерна на елеваторах через загрозу пошкодження або втрати продукції. Також війна вплинула на собівартість експорту, адже портова та логістична інфраструктура потребує дорогого страхового покриття.
Український аграрний експорт за останні роки зазнав помітних структурних змін. Якщо до початку повномасштабного вторгнення основну частину поставок контролювали великі міжнародні компанії, то нині ринок став більш диверсифікованим. За словами Горбачьова, раніше перша десятка експортерів забезпечувала близько 70% усього експорту зерна з України, а двадцять найбільших компаній — до 90%. Після початку війни ця концентрація зменшилася: на ринку з’явилися нові учасники, а аграрні підприємства дедалі частіше намагаються самостійно виходити на зовнішні ринки.
Водночас президент УЗА вважає, що найбільші міжнародні трейдери, відомі як група ABCD, навряд чи підуть з України лише через високі ризики роботи в умовах війни. Він пояснив, що український напрям не займає критичної частки у глобальному бізнесі цих корпорацій, тому потенційні втрати не здатні суттєво вплинути на їхню загальну діяльність. Також, за його словами, присутність таких компаній в Україні є частиною міжнародної торгової системи, а робота українських портів дозволяє їм і надалі підтримувати експортні операції.
Горбачьов також наголосив, що нові інвестори оцінюватимуть український ринок значно обережніше, враховуючи воєнні загрози та нестабільність. Через це ухвалення рішень про нові інвестиції може бути більш стриманим. Однак компанії, які вже працюють в Україні та мають налагоджену інфраструктуру й логістику, найімовірніше, збережуть свою присутність на ринку.
За його словами, для глобальних зернотрейдерів Україна важлива не лише як окремий ринок збуту чи закупівель. Йдеться про ширшу систему міжнародної торгівлі зерном. Коли імпортери на світовому ринку зацікавлені у закупівлі зерна саме з Чорноморського регіону або з України, міжнародні компанії мають бути готові забезпечити такі поставки. Саме тому український напрям залишається для них важливим елементом глобальної торговельної мережі.
Україна й надалі зберігає вагоме значення для світового аграрного ринку, адже входить до числа найбільших експортерів зернових та олійних культур. Навіть в умовах війни аграрний сектор залишається одним із ключових джерел валютної виручки для держави, а робота морського коридору та портової інфраструктури продовжує відігравати критичну роль для стабільності експорту.
