Український ринок сирів у 2025 році продовжує втрачати позиції на користь імпортної продукції, що вже викликає занепокоєння галузевих об’єднань і виробників. За підсумками року частка імпортних сирів зросла з 38% до 45%, і ця динаміка, за оцінками фахівців, не демонструє ознак уповільнення. За збереження нинішніх тенденцій уже навесні 2026 року вітчизняні підприємства можуть контролювати менше половини внутрішнього ринку.
На цьому тлі представники молочної галузі наголошують на необхідності швидких рішень з боку держави. Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур вказує, що подальше зростання імпорту створює не лише економічні, а й стратегічні ризики для країни.
«Нинішній тренд на ринку сирів становить загрозу для харчової безпеки України й потребує оперативної реакції уряду. Якщо з політичних міркувань антисубсидіарні розслідування проти виробників ЄС, насамперед Польщі, не мають перспективи, варто зосередитись на активізації державної підтримки українських виробників», — зазначив він.
Статистика СМПУ підтверджує посилення імпортного тиску. У 2025 році постачання сичужного сиру з-за кордону зросло на 13% і досягло 32,9 тис. т. Найбільше збільшення зафіксовано в сегменті твердих сирів, імпорт яких склав 15,8 тис. т, що на 14% більше, ніж роком раніше. В умовах різниці у собівартості, доступу до субсидій у країнах ЄС та цінової конкуренції українським виробникам стає дедалі складніше утримувати полиці торговельних мереж.
У спілці звертають увагу, що уряд уже розглядає варіанти коригування механізмів державної підтримки. Зокрема, обговорюється ініціатива щодо підвищення компенсації в межах програми «Національний кешбек» для сирів українського виробництва з 10% до 20%. Паралельно пропонується зменшити або повністю скасувати кешбек для іншої молочної продукції, яка не перебуває під таким сильним конкурентним тиском з боку імпорту.
Очікується, що у 2026 році держава перейде до більш вибіркового підходу у підтримці економіки, зосередившись на галузях, які мають критичне значення для внутрішнього ринку та продовольчої безпеки. У цьому контексті сирна галузь розглядається як один із пріоритетних напрямів, де без втручання держави частка національного виробника може продовжити скорочуватися.
