На Одещині зростає нова хвиля аграрного підприємництва, яку уособлює приклад 25-річного Павла Кояна. Його шлях від студентської ідеї до двох сучасних тепличних комплексів і поставок мікрозелені у всеукраїнські супермаркети демонструє: навіть у розпал війни можливо запустити бізнес і забезпечити його розвиток.
Перші кроки майбутнього фермера почалися з невеликої теплиці в Ширяєвому. Проєкт, задуманий ще під час навчання, швидко переріс у професійну справу. Розширення стало можливим завдяки кредиту, отриманому під гарантії Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Саме цей інструмент, що реалізується за підтримки Групи Світового банку та ЄС, дозволив Павлові залучити 550 тисяч гривень. Із цієї суми близько 150 тисяч склали обігові кошти, решта — інвестиційні витрати, необхідні для розбудови інфраструктури.
Молодий підприємець дізнався про можливості Фонду від банку-партнера — ПАТ «Банк Восток», через який відбувалося оформлення кредиту. За його словами, без такого механізму застави отримати фінансування було б складніше. Бізнес, що працює прозоро, однак, має значно більше шансів на співпрацю з банками. Саме тому Коєн із самого початку робив ставку на легальність: офіційну реєстрацію, сертифікацію продукції, безготівкові операції та сплату ПДВ. Це дозволило уникнути проблем на старті та швидко налагодити контакти з великими торговельними мережами.
Попри те, що процес підготовки документів зайняв кілька місяців, фермер вважає цей термін прийнятним для першого кредиту у своєму житті. Він наголошує, що банки обережно ставляться до кредитування аграріїв-початківців, проте саме така обережність гарантує стабільність системи.
Фонд часткового гарантування покриває до половини суми кредиту, і хоча фермер визнає, що цього не завжди достатньо, він називає програму важливим поштовхом. Особливо для підприємств, які вже вийшли з категорії «стартапів», але ще не стали аграрними гігантами. На його думку, саме ця група бізнесів має отримувати більше інструментів підтримки, адже вони формують основу майбутнього середнього класу.
Коєн переконаний, що війна не повинна зупиняти розвиток. Його господарство з’явилося вже після початку повномасштабного вторгнення, і попри всі труднощі попит на продукцію зберігається. Він підкреслює, що підприємці мають сприймати кризові обставини як виклик, а не як виправдання для зупинки діяльності.
Разом з тим фермер відзначає, що йому бракує більш тісного діалогу з державою. На його думку, нинішні програми підтримки часто обмежені: гранти, наприклад, дозволяють зводити лише сезонні теплиці, тоді як сучасне господарство потребує цілорічних споруд з технологічними рішеннями. Тому державі варто або переглядати вимоги до площ, або збільшувати обсяг допомоги.
Ще однією важливою умовою для розвитку галузі, за словами підприємця, є справжня конкуренція. Він хотів би, щоб усі учасники ринку працювали легально, адже зараз чесний бізнес часто опиняється у менш вигідних умовах. Водночас саме прозорість здатна створити сильну економіку та забезпечити сталий розвиток агросектору.
Історія Павла Кояна — це приклад того, як молодий підприємець, спираючись на сучасні інструменти фінансування та власну наполегливість, може побудувати ефективний бізнес навіть у найскладніші часи.
