Україна ризикує не вивезти понад 30 млн тонн сільськогосподарської продукції протягом поточного маркетингового сезону, якщо робота чорноморських портів і надалі залишатиметься обмеженою. Такі обставини створюють додаткові фінансові труднощі для вітчизняних агровиробників і можуть позначитися на стабільності постачання продовольства на міжнародні ринки.
Про ці ризики повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час онлайн-дискусії, присвяченої впливу загострення ситуації в Чорному морі на глобальну продовольчу безпеку та заходам із запобігання новій продовольчій кризі.
За оцінками міністра, цього року Україна очікує зібрати близько 80 млн тонн зернових та олійних культур. Із цього обсягу приблизно 60 млн тонн можуть бути спрямовані на зовнішні ринки. Однак реалізація експортного потенціалу значною мірою залежатиме від доступності транспортних маршрутів і можливості безпечно перевозити продукцію морем.
Як проблеми з морськими перевезеннями впливають на світові ціни
Чорноморський регіон відіграє важливу роль у міжнародній торгівлі зерновими та олійними культурами. За словами Висоцького, на нього припадає близько 30% світового попиту на пшеницю, тому перебої з постачанням можуть мати наслідки далеко за межами регіону.
Загострення ситуації в період збирання врожаю ускладнює експортні операції та збільшує витрати на страхування суден. Додаткове навантаження на логістику відображається на вартості продовольства й може посилювати проблеми з його доступністю в країнах, залежних від імпорту.
Зокрема, міністр зазначив такі тенденції:
Зростання цін на пшеницю. За наведеними ним даними, її вартість на 27% перевищує рівень січня 2026 року.
Подорожчання перевезень. Підвищені страхові та логістичні витрати збільшують загальну вартість доставки аграрної продукції.
Ризики для імпортерів. Особливо вразливими залишаються держави Африки, Близького Сходу та Азії, які значною мірою залежать від закупівель продовольства за кордоном.
Отже, обмеження морського експорту впливають не лише на українських виробників, а й на міжнародні продовольчі ланцюги, для яких чорноморські поставки залишаються важливим джерелом сировини.
Альтернативна логістика не компенсує втрату морських маршрутів
За оцінкою Міністерства аграрної політики та продовольства, через обмежений доступ до чорноморських портів Україна наразі може використовувати лише близько половини свого експортного потенціалу в аграрному секторі.
Для перевезення продукції продовжують використовувати дунайські порти, залізничний та автомобільний транспорт, а також європейські «Шляхи солідарності». Ці напрямки допомагають підтримувати експорт, проте їхніх можливостей недостатньо для повноцінної заміни морських перевезень.
Окремою проблемою залишаються витрати на доставку. Додаткове логістичне навантаження становить близько 50 євро на тонну продукції. За великих обсягів експорту такі витрати суттєво впливають на економіку постачання та доходи виробників.
Україна запропонувала Європейському Союзу розглянути можливість компенсації частини логістичних витрат. Така підтримка могла б полегшити транспортування агропродукції альтернативними маршрутами, поки можливості чорноморської логістики залишаються обмеженими.
Фінансові труднощі аграріїв можуть позначитися на майбутньому врожаї
Проблеми з експортом створюють для сільськогосподарських підприємств не лише транспортні, а й фінансові ризики. Обмежені можливості збуту, зниження закупівельних цін і нестача місць для зберігання змушують виробників переглядати плани продажу врожаю.
За словами Висоцького, через затримки з реалізацією продукції аграрії мають менше обігових коштів. Це ускладнює закупівлю насіння, добрив та інших необхідних ресурсів для наступного виробничого циклу.
Основними проблемами залишаються:
скорочення фінансових ресурсів для проведення польових робіт;
нестача потужностей для зберігання зібраного врожаю;
необхідність продавати продукцію в умовах обмеженого вибору логістичних маршрутів;
ризики для підготовки до наступної посівної кампанії та виробництва продовольства.
Якщо ці труднощі зберігатимуться, вони можуть ускладнити реалізацію врожаю 2026 року та вплинути на можливості аграріїв забезпечувати виробництво в наступних сезонах.
Міжнародна допомога для зберігання зерна
Одним із напрямів підтримки українського агросектору залишається розширення можливостей для тимчасового зберігання продукції. Наявність відповідної інфраструктури дає змогу виробникам не поспішати з продажем зерна через нестачу складських потужностей або складну експортну ситуацію.
У вересні Україна отримала понад 35 млн доларів міжнародної допомоги на тимчасове зберігання зерна. Крім того, триває закупівля близько 17 тис. спеціальних полімерних рукавів, у яких можна зберігати врожай.
Такі засоби допомагають збільшити доступні обсяги зберігання та зменшити потребу в терміновій реалізації продукції. Це особливо важливо в умовах, коли пропускна спроможність експортних маршрутів обмежена, а можливості швидкого вивезення зерна залежать від безпекової ситуації та доступності транспорту.
Три пріоритети міжнародної співпраці
Тарас Висоцький визначив три основні напрями, на яких, на його думку, потрібно зосередити міжнародні зусилля для підтримки українського агросектору та стабільності продовольчих ринків.
1. Безпека судноплавства в Чорному морі. Захист морських перевезень має важливе значення для відновлення стабільного експорту та безперервного постачання аграрної продукції на міжнародні ринки.
2. Розвиток альтернативних транспортних коридорів. Необхідно розширювати можливості перевезень через Дунай, залізницю та автомобільні шляхи, а також опрацьовувати механізми компенсації додаткових логістичних витрат.
3. Збереження виробничих можливостей аграріїв. Для цього потрібні інвестиції в зерносховища й сільськогосподарську інфраструктуру, а також доступне фінансування, яке допоможе підприємствам продовжувати роботу та готуватися до наступних сезонів.
Міністр наголосив, що підтримка українського агровиробництва має розглядатися як складова міжнародних заходів із запобігання продовольчим кризам. Збереження українського продовольства на світових ринках важливе як для фінансової стійкості вітчизняних виробників, так і для забезпечення потреб країн, які залежать від імпортних поставок.
Висоцький також подякував Європейському Союзу, Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (ФАО), міжнародним фінансовим установам та іншим партнерам за допомогу українським аграріям.
Дискусію організував Європейський Союз за участі ФАО, Всесвітньої продовольчої програми ООН та інших міжнародних партнерів напередодні Всесвітнього дня продовольства. Учасники обговорили вплив загострення ситуації в Чорному морі на продовольчу безпеку та можливі кроки для недопущення нової глобальної кризи.
