У прифронтових громадах Харківської області аграрний сезон дедалі більше залежить не лише від погодних умов, а й від безпекової ситуації. Фермер із Лозівського району Андрій Воронкін змушений коригувати структуру посівів з огляду на ризики атак безпілотників. Після складної зими з морозами та крижаними дощами він і без того не розраховує на високі показники врожайності, однак головним викликом називає не клімат, а війну.
За інформацією, оприлюдненою Суспільним, господарство працює в умовах постійної загрози ударів FPV-дронів і «Шахедів». Частина полів розташована поблизу доріг, де встановлені антидронові сітки. Це не гарантує повної безпеки, однак частково зменшує ризики. Водночас близькість до Донецької області робить громаду вразливою до регулярних обстрілів.
«Більшість моїх полів розташовані поруч із дорогами, де розвішені антидронові сітки. Ми зараз думаємо не про погоду, а про те, як весною сіяти на тих полях, де вже поруч прилітають FPV-дрони, «Шахеди», розвідники. Безпекова ситуація зараз більше непокоїть, тому що наш район та громада межують з Донецькою областю, і, на жаль, поки ми не бачимо того, що цей сезон можна буде безпечно відсіяти», — розповів Андрій Воронкін.
У цих умовах господарство вирішило мінімізувати ризики, відмовившись від кількох культур. Весняна посівна кампанія буде максимально спрощеною — аграрій планує засіяти площі виключно соняшником. Такий вибір пояснюється практичними міркуваннями: ця культура менш уразлива до займання після влучань, ніж соя, квасоля чи льон. До того ж соняшник традиційно займає значну частку в структурі посівів Харківщини, адже регіон входить до числа областей із розвиненим виробництвом олійних.
«Весною будемо сіяти тільки соняшник — він більш убезпечений від ударів дронів, менше горить. Інші культури, такі як соя, квасоля та льон, ми поки сіяти не будемо, тому що може все згоріти, тому будемо сіяти тільки соняшник», — розповів директор товариства «Колос».
Втрати через обстріли для підприємства вже стали реальністю. За словами фермера, раніше господарство позбавилося складів унаслідок російських ударів, а останнє влучання зафіксували 20 січня 2026 року. За даними ДСНС Харківської області, того вечора ударні дрони атакували населені пункти Лозівського району. У селищі Близнюки загорілася будівля на території агропідприємства, площа пожежі склала 40 м кв.
Паралельно із підготовкою до посівної триває відновлення пошкодженої інфраструктури. Господарство змушене встановлювати електростанції через перебої з електропостачанням, яке подається лише на 2–3 години на добу. Енергетична нестабільність ускладнює зберігання зерна, роботу техніки та підготовку складів до нового сезону.
«Зараз відновлюємо склади після російських нальотів. Ставимо електростанції, тому що зі світлом у нас біда: у нас світло по дві-три години. Вже плануємо виходити в поле в кінці лютого для підживлення озимої пшениці селітрою, КАСом. Будемо готуватися до весняної вегетації рослин, захисту та підживлення», — додав фермер.
Попри загрозу обстрілів, господарство продовжує виконувати необхідні агротехнічні заходи. Підживлення озимої пшениці азотними добривами наприкінці лютого є критично важливим для формування врожаю, особливо після стресових зимових умов. Таким чином, для фермерів Харківщини посівна кампанія 2026 року стає не лише виробничим процесом, а й випробуванням на витривалість, де агрономічні рішення дедалі частіше визначаються безпековими ризиками.
