В Україні триває цифровізація аграрного сектору, і одним із ключових інструментів цього процесу став Державний аграрний реєстр. Станом на сьогодні у ДАР зареєстровано понад 200 тисяч виробників сільськогосподарської продукції, які обробляють орієнтовно 20 млн га земель. Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик.
За його словами, формування повноцінної електронної бази дозволило точніше оцінити реальну структуру галузі. Раніше офіційна статистика відображала значно скромніші показники щодо кількості невеликих господарств, однак із запуском та наповненням реєстру з’ясувалося, що сегмент малих фермерів є значно ширшим.
«Близько 80% користувачів платформи — малі та середні виробники, що спростовує поширені уявлення про домінування виключно великих агрохолдингів», — пояснив Денис Башлик.
Таким чином, дані ДАР демонструють, що основу українського агровиробництва становлять саме невеликі та середні господарства. Це особливо важливо в умовах воєнного часу, коли стійкість продовольчої системи значною мірою забезпечується розгалуженою мережею виробників по всій території країни. Крім того, наявність структурованої цифрової інформації спрощує планування державної політики, розподіл ресурсів і моніторинг використання земель.
Окрему увагу посадовець звернув на питання безпеки. Із розширенням бази користувачів та накопиченням великих масивів інформації посилюються вимоги до захисту персональних і виробничих даних. Кібербезпека, за його словами, є базовою умовою стабільної роботи системи та довіри аграріїв до неї.
«Наше завдання, щоб 100% державної підтримки агросектору надавалося саме через ДАР. Після нескладної онлайн-реєстрації система сама підтягує потрібні дані, а фермер отримує персональні повідомлення про доступні програми підтримки — від субсидій і кредитів до грантів. Фактично ми переходимо від розпорошених оголошень до швидкої й адресної допомоги», — резюмував Денис Башлик.
Запровадження єдиного цифрового інструменту для доступу до програм підтримки дозволяє мінімізувати бюрократичні процедури, скоротити час розгляду заявок та зменшити ризики помилок під час подання документів. У перспективі концентрація всіх механізмів державної допомоги в межах однієї платформи має забезпечити прозорість розподілу коштів і підвищити ефективність використання бюджетних ресурсів в аграрному секторі.
