Україна вже фактично працює за європейською моделлю регулювання обігу генетично модифікованих організмів і формує свою аграрну політику з орієнтацією на статус країни, вільної від ГМО. Такий підхід є частиною загальної гармонізації законодавства з нормами Європейського Союзу, що має ключове значення для доступу української продукції на європейські ринки та участі у внутрішньому ринку ЄС.
Про стан та подальші кроки у цій сфері повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. Він наголосив, що на національному рівні збережено жорстку позицію щодо вирощування генетично модифікованих культур.
«В Україні не реєструються і не дозволені до вирощування ГМ культури. Оновлене законодавство, що повністю імплементує норми ЄС, набирає чинності з вересня 2026 року», — підкреслив він.
За його словами, станом на сьогодні в державі відсутні будь-які офіційно дозволені генетично модифіковані сорти сільськогосподарських культур. Зокрема, чинними нормами прямо заборонене вирощування ГМ кукурудзи. Це означає, що у виробничому секторі використовується виключно традиційне насіння, а для постачання продукції на ринки Європейського Союзу застосовується лише не-ГМ сировина, що відповідає вимогам європейського законодавства щодо простежуваності та маркування.
«Наступний крок — це посилення інституційної спроможності та системи контролю за дотриманням цих вимог. Але в цілому з європейськими партнерами у нас немає принципових розбіжностей щодо цієї політики. До того ж Україна має отримувати конкурентну перевагу як виробник продукції без ГМО», — сказав заступник міністра.
У контексті співпраці з ЄС важливою складовою є не лише формальне ухвалення законодавства, а й ефективний державний контроль, включно з лабораторними перевірками, моніторингом насіннєвого матеріалу та дотриманням правил обігу сільгосппродукції. Саме ці елементи лежать в основі європейської системи регулювання ГМО та забезпечують довіру споживачів до походження продукції.
Висоцький також звернув увагу на позицію аграрного сектору, зазначивши, що більшість українських виробників підтримують роботу в межах європейського правового поля та свідомо обирають модель не-ГМ виробництва як більш перспективну з точки зору експорту та репутації на міжнародних ринках.
«Водночас варто враховувати, що в окремих країнах ЄС дозволене використання певних ГМ сортів, наприклад, для виробництва кормів. У перспективі ці норми, відповідно до правил внутрішнього ринку ЄС, можуть поширюватися і на Україну», — припустив Тарас Висоцький.
Таким чином, Україна наразі дотримується консервативної моделі у сфері ГМО, водночас залишаючи можливість для адаптації до майбутніх змін у регулюванні Європейського Союзу з урахуванням правил спільного ринку та інтересів вітчизняних виробників.
