У селі Борочиче на Волині розпочався сезон збирання шафрану — спеції, яку отримують із квіток рослини. Місцеве господарство, засноване шість років тому 89-річним Миколою Микийчуком та його онуком Іваном Яциною, є єдиним в області, де вирощують цю культуру.
Робота з шафраном потребує часу та значних трудових затрат. Рослину висаджують із цибулин, а її квітки збирають вручну. Після цього з них дістають частини, які використовують як спецію, та сушать за контрольованої температури.
Ідею зайнятися вирощуванням шафрану запропонував онук фермера Іван. Посадковий матеріал родина придбала в Пакистані. За словами Миколи Микийчука, на початку роботи господарство не мало достатнього досвіду вирощування цієї культури, тому технологію доводилося опановувати поступово.
Цибулини шафрану нагадують часник і складаються з кількох частин. Їх висаджують наприкінці серпня або на початку вересня, заглиблюючи приблизно на 18 сантиметрів. Протягом першого року посадковий матеріал розростається, а згодом утворює нові цибулини. За спостереженнями фермера, наступного року з однієї цибулини може сформуватися п’ять-шість нових. Завдяки цьому кількість рослин на ділянці поступово збільшується.
Збирання квітів потребує особливої обережності
Одним із найвідповідальніших етапів виробництва є збирання врожаю. Працівниця господарства Галина Пирожок пояснює, що квітки потрібно зривати обережно, аби не пошкодити їхні цінні частини. Щоденний обсяг зібраного залежить від кількості рослин, які розквітли. За її словами, за певний день працівникам вдається зібрати п’ять-сім кілограмів квітів.
Після збирання квітки обробляють, відокремлюючи частини, які надалі використовують для виготовлення спеції. Потім сировину відправляють на сушіння. Фермер Олександр Завацький розповідає, що для цього застосовують спеціальну сушарку, а сам процес триває приблизно сім-вісім годин.
Температурний режим має велике значення для якості кінцевого продукту. За поясненням Завацького, під час сушіння температуру підтримують на невисокому рівні, оскільки нагрівання понад 45 °C може призвести до втрати ароматичних властивостей шафрану.
Вирощування цієї культури також передбачає значний обсяг ручної праці на полі. Микола Микийчук зазначає, що господарство відмовилося від використання гербіцидів. Догляд за рослинами та збирання врожаю потребують багато часу, що впливає на трудомісткість і вартість виробництва.
Як шафран переживає зиму та коли засинає
Шафран є багаторічною рослиною, життєвий цикл якої залежить від сезону. Після цвітіння його зелене листя продовжує розвиватися, а взимку рослина зберігається на ділянці. Навесні вона знову залишається зеленою, однак приблизно в середині травня переходить у період спокою.
У цей час надземна частина поступово відмирає, тоді як цибулини залишаються в ґрунті. За словами Микийчука, після завершення активного росту господарство проводить обробіток поля, готуючи його до наступного циклу вирощування.
Продаж дорогої спеції залишається окремим викликом
Попри складність виробництва, вирощений шафран господарство реалізує на українському ринку. Пошуком покупців переважно займається онук фермера Іван Яцина. Микийчук визнає, що продажі не можна назвати простими, адже висока вартість продукції звужує коло потенційних споживачів.
За інформацією фермера, на момент його коментаря ціна шафрану становила чотири євро за грам. Така вартість пов’язана, зокрема, з трудомісткістю збирання та обробки сировини.
Вирощування шафрану в Борочичах демонструє, як невелике родинне господарство може освоювати нішеву культуру. Водночас успіх такого виробництва залежить не лише від дотримання технології, а й від можливості знайти покупців, готових платити за дорогу спецію.
