На українському ринку пшениці в останні тижні спостерігається помітна зміна цінової динаміки. Якщо продовольче зерно дешевшає, то фуражна пшениця, навпаки, утримує стабільний попит і демонструє тенденцію до зростання вартості. Такі процеси призводять до поступового скорочення різниці між цими двома сегментами.
У сільськогосподарському кооперативі ПУСК пояснюють, що ключові корекції відбуваються саме на ринку продовольчої пшениці. Аналітики підкреслили:
«Фуражна пшениця, навпаки, зберігає стабільний попит і в короткій перспективі може ще подорожчати, що зменшує звичну різницю в цінах між сегментами».
Однією з головних причин зниження ціни на продовольчу пшеницю стало послаблення експортної активності. За словами фахівців кооперативу, традиційні імпортери скорочують закупівлі.
«Ціни на продовольчу пшеницю минулого тижня знизилися приблизно на $2-3/т і наразі формуються в діапазоні $228-230/т. Частина покупців, особливо Єгипет і загалом країни Близького Сходу, почали зменшувати ціни. Попит на цих ринках на продовольче зерно почав зникати, оскільки ринки перенасичені», — зазначили у ПУСК.
Прогнозується, що протягом найближчих днів можливе додаткове зниження ще на $1-2/т. Водночас ситуація на ринку фуражної пшениці виглядає значно стійкішою.
«На фуражну пшеницю, навпаки, зростає попит. Частково імпортери активізували закупівлі, оскільки зараз це найдешевше фуражне зерно, якщо порівнювати з кукурудзою та ячменем. Минулого тижня різниця в ціні між сегментами досягала $20/т, і може статися, що продовольча буде навіть дешевшою за фураж», — додали аналітики.
У вересні експерти очікують скорочення розриву між сегментами до $10-15/т. Подальший розвиток залежатиме від ринкової активності в жовтні та стабілізації попиту. У середньостроковій перспективі, за прогнозами, у першому кварталі 2026 року ціни на продовольчу пшеницю знову можуть зрости до $250-260/т на базисі CPT-порт.
Фахівці також звертають увагу, що подальші коливання ринку визначатимуться не лише внутрішнім попитом і пропозицією, а й міжнародними факторами — конкуренцією з боку постачальників із Чорноморського регіону, динамікою цін на кукурудзу та ячмінь, а також стабільністю експортних маршрутів. Для українських аграріїв важливим завданням у найближчі місяці стане пошук нових ринків збуту, щоб зменшити залежність від традиційних напрямків експорту.
