У червні-липні 2025 року Україна має завершити ключовий етап переговорів із Європейською Комісією щодо майбутнього експорту сільськогосподарської продукції до країн ЄС. Якщо домовленості не буде досягнуто, з серпня аграрні поставки можуть бути обмежені або навіть припинені через вичерпання наданих квот. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час саміту Agro Ukraine Summit 2025 у Києві.
«Без поділу (оновлених квот на агропродукцію – ІФ-У) на 2-3 місяці тих об'ємів за більшістю напрямків для нашого агросектору вистачить. Тож у короткостроковій перспективі 2-3 місяців точно негативного впливу (на українську економіку – ІФ-У) не буде. Тому так домовилися, що за 2 місяці знайти нове рішення», — заявив Висоцький журналістам.
Механізм «7/12» і ризики зупинки експорту
Якщо новий формат квот не буде погоджено до кінця липня, з серпня почне діяти система розподілу «7/12» — тобто безмитні обсяги експорту обчислюватимуться пропорційно до семи місяців дії нинішнього регламенту (з червня до грудня). Це призведе до швидкого вичерпання лімітів за ключовими позиціями.
«Це ті продукти, за якими об'єктивно Україна має потенціал експорту більший, ніж квоти 2021 року. Якщо не вдасться домовитися про збільшення обсягів, тоді може бути негативний вплив», — зазначив Висоцький.
Йдеться про цукор, мед, пшеницю, томатну пасту, біоетанол, соки, сухе молоко, вершкове масло та м’ясо птиці. Обмеження щодо цих позицій можуть відчутно вдарити по аграрному сектору, який залишається ключовим драйвером економіки у воєнний час.
Пошук компромісу: митні коди і доля переробленої продукції
Одним із варіантів, що розглядається у переговорах, є поділ обмежень на рівні митних кодів. Це дозволило б виділити окремі продукти, наприклад, макаронні вироби та борошно, які наразі перебувають у спільній квоті із зерном. Такий підхід міг би врятувати виробників харчової переробки від скорочення експорту.
«Насправді, наявність альтернативних ринків – це завжди добре. Якщо можна виготовляти більше, то чому не виготовляти, не продавати на інші ринки? Що більше наявно доступних ринків, то завжди краще. Навіть маючи вільну торгівлю, завжди добре мати диференціацію і диверсифікацію», — наголосив заступник міністра.
Однак Висоцький визнає: реальної заміни європейському ринку наразі немає. З понад 500 мільйонами потенційних споживачів ЄС залишається найважливішим напрямком збуту для української продукції.
Євроквоти: історія питання і економічні наслідки
Варто нагадати, що перші автономні торговельні заходи (ATM) з боку ЄС набули чинності у червні 2022 року. Вони передбачали скасування мит та квот на імпорт українських товарів. Цей режим продовжувався вже двічі — у 2023 та 2024 роках — і наразі діє до кінця 2025 року. Але з урахуванням тиску з боку європейських фермерів, у 2024 році до пакета були включені захисні обмеження, які і стали предметом нинішніх переговорів.
За оцінками Міністерства аграрної політики, якщо повернення до тарифного режиму 2021 року відбудеться без змін, втрати для економіки України у 2025 році сягнуть €2,8–3,5 млрд. Саме така сума недоотриманого прибутку загрожує агросектору через обмеження в експорті.
Міністр Віталій Коваль під час виступу у Раді ЄС із сільського господарства та рибальства (AGRIFISH) наголосив, що сьогодні сільське господарство забезпечує 70% ВВП України, тому втрата доступу до європейського ринку може мати катастрофічні наслідки.
Альтернативні ринки: потенціал і виклики
Хоча повноцінної заміни ЄС немає, МінАПК наголошує на важливості активного просування української агропродукції на ринки Азії, зокрема в Індію, Китай, Індонезію та В’єтнам. Проте ці напрями потребують інакшої логістики, додаткових сертифікаційних процедур, а також зростання витрат.
В умовах, коли міжнародна торгівля стає інструментом політичного впливу, аграрне лобі України намагається зберегти максимальний обсяг доступу до ринку ЄС. Перемовини тривають, і результат цих домовленостей визначить стабільність експорту, валютні надходження та соціально-економічну ситуацію в аграрному секторі вже в другій половині 2025 року.
