У березні український аграрний сектор продемонстрував пожвавлення зовнішніх поставок після кількох місяців відносно стабільної динаміки. Загальний обсяг експорту продукції агропромислового комплексу сягнув 5,5 млн тонн, що на 10,8% більше, ніж у лютому. Про це повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу, підкресливши, що зростання охопило всі ключові товарні групи.
Активізація експорту частково пояснюється стабілізацією морської логістики та покращенням роботи експортних маршрутів через чорноморські порти. Крім того, наприкінці маркетингового року аграрії традиційно нарощують продажі, щоб звільнити склади перед новим урожаєм і уникнути накопичення залишків.
Структура експорту у березні виглядала так:
- зернові культури — 3,7 млн тонн (кукурудза — 75%, пшениця — 24%, ячмінь — 1%). Приріст до лютого — +7%
- олійні культури — 338,8 тис. тонн (соя — 58%, ріпак — 40%, соняшник — 1%). Приріст — +12%
- рослинна олія — 506,8 тис. тонн (соняшникова — 84%, соєва — 9%, ріпакова — 7%). Приріст — +16%
- макуха після вилучення олії — 542,6 тис. тонн (соняшникова — 73%, соєва — 27%). Приріст — +15%
- інша продукція АПК — 474,8 тис. тонн. Приріст — +32%
Найбільшу частку, як і раніше, займають зернові, де ключову роль відіграє кукурудза. Водночас суттєве зростання демонструють продукти переробки, зокрема олія та макуха, що свідчить про поступове зміцнення позицій України як постачальника продукції з доданою вартістю, а не лише сировини.
Важливо, що український аграрний експорт залишається критично важливим для економіки країни, формуючи значну частину валютних надходжень. За умов воєнного часу саме агросектор забезпечує стабільність торговельного балансу, попри логістичні обмеження та коливання світових цін.
«У найближчі місяці очікуємо щонайменше стабільних відвантажень, а то і активізації експорту зернових. До початку нового маркетингового року залишилося 3 місяці, а обсягів, що призначені для експорту, залишається ще в достатній кількості, що загрожує утворенню перехідних залишків», - додали в УКАБ.
Експерти також звертають увагу, що накопичення залишків може впливати на внутрішні ціни та потребуватиме додаткових логістичних рішень, зокрема розширення пропускної спроможності портів і залізниці. У цьому контексті ефективність експортної інфраструктури залишається одним із ключових факторів для всього аграрного ринку.
