Україна продовжує адаптацію аграрного законодавства та інституцій до стандартів Європейського Союзу, залучаючи до цього міжнародних партнерів. Одним із ключових напрямів такої взаємодії стала співпраця з Німеччиною в межах проєкту «Німецько-український агрополітичний діалог», який переходить у нову фазу реалізації.
Питання подальших кроків обговорили під час зустрічі заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дениса Башлика з новопризначеною аграрною аташе Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні Івонн Галл. За інформацією пресслужби міністерства, сторони погодили план дій, спрямований на посилення експертної підтримки у впровадженні європейських підходів до формування аграрної політики.
Українська сторона виступила з ініціативою активніше залучати німецькі наукові установи до підготовки фахівців. Зокрема йдеться про співпрацю з Інститут Тюнена (Johann Heinrich von Thünen-Institut), який спеціалізується на дослідженнях у сфері аграрної економіки, розвитку сільських територій та ринкової аналітики. Передбачається проведення навчань для працівників міністерства з аналізу аграрних ринків, статистики та розробки політик на основі даних — відповідно до практик ЄС, де доказовий підхід є обов’язковим елементом управління.
Окремий блок співпраці стосується імплементації ключових європейських регламентів. Зокрема, мова йде про впровадження вимог Регламенту ЄС щодо запобігання вирубуванню лісів та деградації лісів (EUDR). Цей документ встановлює правила простежуваності продукції та підтвердження її походження, що є необхідною умовою доступу до європейського ринку. Виконання цих вимог сприятиме підвищенню прозорості ланцюгів постачання та довіри до українських експортерів.
Також Україна готується до роботи за правилами Спільна аграрна політика ЄС (CAP). Йдеться про створення Виплатної агенції, розбудову системи AKIS (Agricultural Knowledge and Innovation System), а також впровадження процедур стратегічного планування, моніторингу та оцінки, які відповідають стандартам ЄС. CAP передбачає чіткі механізми розподілу підтримки, контроль за використанням коштів і орієнтацію на сталість виробництва, екологічні вимоги та розвиток сільських територій.
Запровадження цих інструментів означає для аграріїв практичні зміни: перехід до більш структурованої системи державної підтримки, підвищення стандартів якості та екологічності, використання цифрових інструментів контролю й управління. У перспективі це відкриває стабільніші експортні можливості та доступ до фінансових механізмів ЄС.
«Для нас імплементація європейських регламентів і програм — це не формальність, а інструмент глибокої модернізації агросектору. Ми будуємо систему, яка забезпечить прозорі правила підтримки, підвищить довіру до української продукції та створить нові можливості для наших виробників на ринку Європейського Союзу», — наголосив Денис Башлик.
Крім регуляторної адаптації, сторони обговорили координацію гуманітарних продовольчих ініціатив Grain from Ukraine та Food from Ukraine. Ці програми спрямовані на підтримку країн, що стикаються з продовольчими кризами, і підсилюють позиції України як важливого учасника глобальної системи продовольчої безпеки.
Таким чином, німецька підтримка охоплює як технічну експертизу у сфері агрополітики, так і координацію міжнародних ініціатив, що посилює інтеграцію українського агросектору до європейського простору.
