У країнах Європейського Союзу з 14 червня 2026 року набули чинності оновлені правила щодо маркування меду. Нововведення спрямовані на підвищення прозорості ринку, покращення інформування споживачів та посилення контролю за якістю продукції, що надходить у продаж.
Як повідомила керівниця групи в Команді підтримки реформ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства Марія Ярошко, найбільш помітні зміни стосуються медових сумішей. Вона зазначила, що виробники відтепер зобов’язані вказувати на етикетках усі країни походження меду, який входить до складу продукту, а також зазначати частку кожної з них. При цьому країни повинні розміщуватися у порядку від найбільшої до найменшої частки в суміші. За словами експертки, такий механізм має зробити походження продукції більш зрозумілим для покупців і допомогти у протидії фальсифікації.
Оновлене законодавство також охоплює низку інших напрямів, пов’язаних із контролем якості меду. Зокрема, передбачено вдосконалення інструментів перевірки автентичності продукції та виявлення можливих домішок цукру. Крім того, у ЄС працюватимуть над запровадженням єдиних підходів до відстеження походження меду на всіх етапах його руху.
Серед нових ініціатив також передбачене створення спеціальної платформи HoneyPlatform при Європейській комісії. До її роботи планують залучати представників держав-членів ЄС, наукових установ, лабораторій, профільних організацій та громадянського суспільства. Водночас розглядається можливість формування загальноєвропейської системи простежуваності, яка дозволить відстежувати шлях меду від пасічника або імпортера до кінцевого споживача.
Марія Ярошко наголосила, що галузь бджільництва продовжує залишатися важливою складовою Спільної аграрної політики Європейського Союзу. Вона пояснила, що починаючи з 2023 року підтримка сектору здійснюється через національні стратегічні плани CAP. Ці програми охоплюють широкий спектр заходів, серед яких професійне навчання та дорадчі послуги для пасічників, боротьба із захворюваннями бджіл, відновлення пасік, підтримка лабораторних досліджень, розвиток наукових проєктів, просування продукції на ринку та підвищення її якості.
Також експертка звернула увагу на збільшення фінансування галузі. Річний бюджет підтримки бджільництва в ЄС зріс із 40 млн до 60 млн євро, а держави-члени мають можливість додатково співфінансувати відповідні програми на рівні до 70%.
Для України ці зміни мають особливу вагу з огляду на процес європейської інтеграції. За словами Марії Ярошко, нові підходи до маркування та простежуваності поступово визначають стандарти, які надалі формуватимуть умови роботи на європейському ринку меду. Вона підкреслила, що впровадження сучасних систем контролю якості, підтримка пасічників і заходи зі збереження запилювачів є важливими елементами підготовки української галузі бджільництва до більш тісної інтеграції з аграрним сектором Європейського Союзу.
Зростання вимог до якості та відкритості інформації про продукцію стає загальною тенденцією на європейському продовольчому ринку. Тому українським виробникам меду, які орієнтуються на експорт або планують вихід на ринки ЄС, дедалі важливіше враховувати нові регуляторні підходи та адаптувати виробничі процеси до європейських стандартів.
