Ветеран Василь Камашев із села Шевченкове, що на Миколаївщині, після служби в лавах Збройних Сил України повернувся до мирного життя й нині разом із родиною відновлює свою ферму, яку було пошкоджено під час ворожих обстрілів. Його господарство, що колись давало стабільний дохід, через війну було частково знищене, а діяльність — повністю призупинена. Попри виклики, подружжя взялося за відбудову зруйнованого, поєднуючи роботу на землі з вихованням трьох дітей.
До вторгнення подружжя Камашевих займалося вирощуванням зернових культур і овочів. Вони мали стабільний об’єм продукції та працювали разом із товаришами. Проте 2022 рік змінив усе.
«І зерновими, і овочами, тільки був трошки більший об’єм овочів. Займалися з хлопцями ми разом, своя справа така була. А коли почалась повномасштабна, то якраз ми попали в таку зону, що повномасштабна проходила на нашій землі, на нашій території», — згадує Василь.
Його служба в ЗСУ тривала два з половиною роки. Після повернення додому чоловік зізнається, що не відразу вдалося адаптуватися до реальності мирного життя.
«Взагалі нічого не хотілося робити — будинок був зруйнований, така була апатія до всього. А коли народилась донька, якесь таке перезавантаження пішло. Саме сім’я, родина і народження дитини — воно зробило свою добру справу. Що годі, треба рухатися, треба щось робити», — розповідає ветеран.
Сільське господарство стало для родини способом знову знайти себе та повернути впевненість у майбутньому. Василь зосередився на овочах, хоча вирощує також і зернові, зокрема соняшник.
«Я займаюсь зараз вирощуванням овочевих культур, також є зернова група, є соняшник, але більше уваги приділяю саме овочам. Бо зернові посіяв собі і раз покормив, побризкав весною і все, а на овочах треба жити», — пояснює він.
У господарстві панує командна робота: поки Василь працює в полі, його дружина Юлія дбає про розсаду.
Юлія додає: «Коли чоловік зайнятий, на полі працює, то я поливаю нашу капусту. До цього в теплиці в нас був кавун і огірок. Там зараз вже пусто, бо вже все вивезли на поля і там вже воно все росте».
У полі вирощують різноманітні культури — цибуля, капуста, огірки, а також кавуни.
«Ми тут майже на кордоні, то можемо казати, що прикордонні кавуни», — жартує фермер.
Плани родини — розширити фермерську діяльність і забезпечити українців якісною продукцією місцевого виробництва.
«Більше борщовий набір, щоб було людям де і що купувати, а не перевозити десь з-за кордону. Щоб було своє, справжнє, без хімікатів крепких», — наголошує Василь.
Ця історія — приклад стійкості й віри в майбутнє. Попри всі втрати, родина Камашевих власними силами відбудовує те, що зруйнувала війна, і доводить: життя триває, навіть після найтемніших часів.
