Від початку повномасштабного вторгнення, село Правдине на Херсонщині опинилося в центрі бойових дій. Господарство місцевого фермера Равіля Джамалли тривалий час не мало змоги працювати через спершу окупацію, а згодом — через мінну небезпеку. Перші кроки до відновлення він зміг зробити лише цього року, коли частину території розмінували.
Землі, які були в епіцентрі обстрілів, стали буквально пасткою: на них залишилися нерозірвані боєприпаси, уламки снарядів та інші вибухонебезпечні предмети. Як зазначила журналістка, село було під окупацією, а пізніше опинилося на лінії фронту. Постійні обстріли, відсутність безпечного коридору для евакуації та велика кількість залишеного озброєння зробили роботу на полях практично неможливою.
Господарство Равіля охоплює понад 1000 гектарів. Лише нещодавно вдалося очистити одну з найнебезпечніших ділянок площею 100 га, яка під час окупації використовувалася ворожими силами як позиція. Повне очищення полів від залишків снарядів тривало понад три місяці. За цей час зібрали близько 40 тракторних причепів з уламками, що залишилися після обстрілів.
Тільки після ретельного очищення територій фермер почав підготовку до посівної. Цьогоріч вдалося засіяти ярий ячмінь і соняшник, але головна надія — на озимі. Джамалли пояснив, що поля, які до осені залишатимуть під паром, будуть додатково очищатися та готуватися до сівби озимої пшениці або ячменю.
«Ці поля до осінньої посівної кампанії будемо тримати під паром і очищати», — поділився фермер.
Після деокупації відновлення відбувається не лише на рівні землеробства. Сільгосптехніка також постраждала або застаріла, і наразі її оновлення — критично важливе завдання. Господарство отримує допомогу від благодійного фонду "Жнива перемоги", а також активно шукає можливості участі у державних програмах підтримки агросектору.
Історія цього господарства — не поодинокий випадок. Сотні фермерів у деокупованих районах стикаються з тими ж викликами: заміновані поля, зруйнована інфраструктура, нестача ресурсів. Але водночас вона є прикладом того, що навіть у найскладніших умовах можливо поступово повертати землю до життя. Завдяки допомозі, наполегливості та вірі у відновлення українське село поступово оживає.
