Володимир Біленький із Вінниччини переглянув стратегію розвитку власного аквагосподарства «Неборак» і вирішив відмовитися від вирощування креветок. Натомість фермер зосередився на розведенні австралійських раків, удосконаленні умов їхнього утримання та розвитку виробництва. Акваферму він заснував торік за підтримки грантових коштів.
Зміна спеціалізації стала результатом практичного досвіду. У вересні минулого року підприємець спробував вирощувати креветок у відкритому ставку. Однак через погіршення погоди та тривалі дощі ракоподібні загинули. На той момент фермер разом із родиною перебував за кордоном і не міг безпосередньо контролювати ситуацію. Цей випадок показав, наскільки креветки залежать від змін навколишнього середовища, тому продовжувати експеримент він не став.
Основним напрямком господарства стали австралійські раки. Спочатку їх утримували в приміщеннях, проте згодом від такого підходу відмовилися через значні витрати на опалення. Нині раків вирощують у спеціально обладнаних відкритих басейнах.
Поточна схема виробництва передбачає продаж основного поголів'я до настання зими. Для подальшого розмноження планують залишити лише батьківське стадо, для якого облаштовують інкубатор. Такий підхід дасть змогу зберегти основу поголів'я для наступних етапів роботи ферми.
Важливою умовою функціонування аквагосподарства є стабільна робота технічного обладнання. Перебої з електропостачанням становлять серйозний ризик, оскільки зупинка систем циркуляції та насичення води киснем може призвести до втрати раків. Щоб зменшити залежність від зовнішнього електропостачання, Володимир Біленький за грантові кошти придбав гібридну електростанцію безперебійного живлення. За інформацією фермера, вона здатна підтримувати роботу обладнання в автономному режимі понад добу.
Попри те, що технології вирощування ще вдосконалюють, продукція акваферми вже має канали збуту. Раки продаються через соціальні мережі, а також постачаються до двох магазинів мережі «Сільпо» у столиці. Отже, господарство поступово розвиває продажі паралельно з налагодженням виробничих процесів.
Водночас утримання австралійських раків потребує значних зусиль і витрат. Для їхнього вирощування необхідне відповідне обладнання, а також постійний контроль якості води, температурного режиму та інших умов утримання. Тому фермер продовжує експериментувати й шукати способи вдосконалення технологій.
За словами Володимира Біленького, спеціалізованих великих ферм із розведення раків в області наразі немає. Це робить розвиток такого напряму особливо непростим, адже господарству доводиться напрацьовувати власний досвід і поступово покращувати виробничі рішення. Попри збитковість бізнесу на нинішньому етапі, підприємець продовжує вкладати зусилля в розвиток акваферми та оптимізацію технологічних процесів.
